• Розслабленість
Церква його називає «розслабленим». Це слово в українській мові двозначне: означає «слабий, немічний», але також означає «млявий, вʼялий, напівсонний». Євангелист Іван пояснює, що цей чоловік 38 років не ходив. Не все своє життя, а 38 років.
Значить, щось сталося і він втратив силу у ногах. Його життя змінилося і він не міг адаптуватися до цих змін.
Крім цього, він довго хворів, і деколи коли люди довго хворіють, вони не тільки втрачають здоровʼя, а втрачають надію на зміни в житті. Він втратив силу у ногах і силу до життя.
• Нарікання і самотність
Як жив цей чоловік, що за 38 років залишився без родини, друзів чи знайомих? Чому інші мали, а він нікого не мав, хто міг би йому помогти зійти у воду?
Якою людиною був цей розслаблений?
На запитання Ісуса чи хоче стати здоровим, цей чоловік нарікає, обвинувачує інших, немов всі його покинули. Не вже інші винні у тому, що він сам лежить і чекає? Не вже він не бачив у собі причину його самотності?
Зрештою, Ісус йому скаже «більше не гріши», щоб часом що гірше не сталось! Тобто, з тим чоловіком не було все добре…
Розслаблений зрадив Ісуса…
Які б не були ситуації в житті, ми, як християни маємо завжди мати перед собою ієрархію, чи піраміду цінностей. Бо бути християнином означає найперше жити цінностями, бути свідками християнських чеснот.
А найбільша чеснота, яка виявляє усі інші чесноти – це вірність. А найбільший гріх – це зрада.
Не в тому гріх, що Адам їв з забороненого дерева, а гріх у тому що він зрадив Бога. Він порушив вірність.
Це саме зробив Юда. Ісус називав його другом, а той Його зрадив, відмовився від дружби з Ісусом.
У подружжі, зрада – це вбивство шлюбу.
Війна нас вчить, що коли повернемося до спокійнішого життя, потрібно бути зробити певні висновки і жити по іншому. Повернення до звичного життя у корупції та брехні буде зрадою кожного захисника нашої країни.
Амінь
