Хто та жінка зі сумнівною репутацією?
Кожна розмова Ісуса з жінками, які записані у Біблії, вражають. Особливо, якщо спробувати глянути на ситуацію очима людини того часу і культури.
Самаряни ворогували з ізраїльтянами. Зараз ми добре розуміємо, що таке ворожнеча. Однак Ісуса це не зупинило. Більше того, говорити з незнайомою жінкою – це не зовсім вкладається у тогочасні норми поведінки.
Хтозна, може інша жінка ніколи б не згодилась на розмову з Ісусом. Бо це немислимо. Однак та жінка дозволила собі та Ісусові цю розмову.
Жінка прийшла по воду у час обідньої спеки – ніхто не йшов по воду, коли сонце немилосердне. А вона йшла, щоб напевно не зустрітися ні з ким. Її аморальне життя, очевидно, було причиною багатьох проблем. Їй не було чого втрачати, бо до того вона втратила себе у незрозумілих зв‘язках з чоловіками.
І от цій втомленій таким життям жінці Ісус пропонує зачерпнути води, яка назавжди втамує спрагу. Напевно її серце сповнюється надією врешті отримати хоч якусь полегшу своїх буднів – не ходити потай до тієї криниці.
Але Ісус каже: піди по свого чоловіка. Жінка ошелешена таким розвитком розмови. Хто ж цей незнайомець? Звідки він знає про мене? Здається, жінка ще більше вражена тим, що, знаючи її історію, Ісус не погорджує нею, але навпаки – пропонує вирішити її проблему. Пропонує втамувати спрагу у присутності Бога в її житті. Пропонує вирішити проблему її постійної духовної спраги – гріх невпорядкованого життя.
Жінка, залишивши глечика, щосили біжить до свого поселення і говорить, біжить, щоб розповісти, що зустріла пророка! Жінка, яка потай ішла до криниці, щоби нікого не зустріти – біжить назустріч людям, щоби зустрітись і говорити, свідчити!
Вражає те, які неймовірні зміни з нею відбулися. Як багато самарянка отримала, дозволивши Ісусові промовляти до неї. Жінка із заплямованою репутацією виявилась відкритою до слова Спасителя. І воно врятувало її. А що якби Ісус погордив нею? А що якби вона відказала Ісусові, коли Той намагався вказати на її гріх брехнею?
Жінка розповідає про Ісуса – і багато з тих, що почули, повірили! Жінка, слова якої навертають багато душ ще мить тому була жінкою, в бік якої ніхто не хотів глянути.
Бог не погорджує найбільшим грішником, Бог виявляє, що навіть найстрашніші рани можуть бути виліковані. Лиш якщо дозволити Ісусові сісти поруч і говорити, дозволити собі слухати і почути, визнати відверто, що не так – і бігти, залишивши глек, щоби розповісти про зцілення Любов‘ю.
Підготувала Тетяна Трачук
