Що я втрачаю, якщо не сповідаюсь?

Читай також

  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Що я втрачаю, якщо не сповідаюсь?

          «А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»

          Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.

          І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»

          Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!

          Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються.» (Йо. 20, 17–22). 

          Читаючи Євангеліє, бачимо, що подих Ісуса Христа воскреслого пригадує подих Господа в Адама: «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою» Бутт. 2, 7.

          Євангелист Іван, описуючи таким чином явлення Воскреслого, виразно чинить натяк на Книгу Буття і показує, що у воскресінні Ісуса Христа ми стаємо новим творінням. З цим подихом йдуть також слова: ««Прийміть Духа Святого, — каже Ісус апостолам, — кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються» (Йо. 20, 21–22). 

          Чому в Христі ми стаємо новим творінням? Бо наші гріхи прощені. Нове творіння невід‘ємно пов‘язане з прощенням гріхів, з таїнством примирення і покаяння. Владу відпускати гріхи Бог дає апостолам, її отримує Церква. 

          Поговоримо про святу Сповідь, яка відновлює в людині благодать Хрещення. Саме через це в патристичну добу це таїнство називали другим хрещенням – людина наново отримує благодать, приступаючи до Сповіді.

          Що відбувається, коли людина не сповідається? Відповідь дуже проста – така особа втрачає благодать Святого Духа, втрачається подих воскреслого. А чи можливе християнське життя без благодаті? 

          Здається, однією із причин великої кризи Церкви, яку ми спостерігаємо, зокрема це дуже добре видно в Західній Європі, є зникнення Таїнства примирення і покаяння, Сповіді. Зникнення. Покійний кардинал Йоаким Майстер виразив це так% “Однією із найтрагічніших втрат, яких зазнала Церква в другій половині двадцятого століття  є втрата Святого Духа в таїнстві поєднання”.

          Однією із дуже зворушливих біблійних історій є Книга Юдити, яка розповідає про молоду вдову, яка виходить із міста Бетулія, що в облозі. В алегоричній і християнській інтерпретації в Бетулії і в Юдиті можемо побачити образ Церкви Христової, нареченої Христової. В чому полягала облога ассирійців? Їхній начальник Олоферн насамперед заблокував пʼять джерел, а наступного дня вивів всю свою кінноту, розглянув доступи до міста і поставив там своїх військових. Олоферн блокує джерела – подібним чином діє диявол, щоби знищити Церкву і християн, він блокує джерела благодаті, починаючи від Божого Слова і Святих Тайн. Пригадаймо лише нещодавну хворобу, через яку багато людей не могли приступити до Тайни Сповіді і так і відійшли з цього світу. 

          Думаю, що сучасна Церква є якоюсь мірою в облозі. Багато пасторів, на жаль, не проголошують Доброї Новини, а турботу про довкілля, проголошують погляди не згідні з Божим Словом. Найважливішим джерелом, яке було заблоковане у багатьох країнах, є джерело Святого Хрещення, яке має своє продовження у Сповіді. 

          Церква вчить, що фундаментальною благодаттю є благодать, отримана у Таїнстві Хрещення, бо так людина отримує доступ до всіх інших благодатей. Це логічна істина, яку проголошує Катехизм. Через смертельний важкий гріх людина втрачає благодать, а отже знову її потребує. І це стає можливим завдяки Сповіді. 

          Коли людина не сповідається, то втрачає можливість відновлення благодаті. Користування з інших тайн стає марним, а інколи й святотатством, наприклад приступати до Причастя у стані важкого гріха. 

          Які наслідки цього явища? Уявімо католика, який сповідається щомісяця – регулярна сповідь робить совість вразливою на гріх, людина називає речі своїми іменами: слабкість слабкістю, благодать благодаттю. Що відбувається з християнином, який не сповідається? Він втрачає почуття гріха і починає добирати найрізноманітніших відповідників замість того, щоби назвати гріх гріхом. Без сповіді людина не має доступу до дарів Святого Духа – мудрості, розуму, побожності та інших. Така людина сама для себе стає джерелом моральності, вирішуючи, моральні чи ні ті інші вчинки.

          Що ж робити? Насамперед, подивитись на своє життя. Не дозволити Олоферну заблокувати нам доступ до джерел і врешті почати називати речі своїми іменами. 

          За відеоблогом отця Романа Лаби

          А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»

          Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.

          І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»

          Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!

          Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються.» (Йо. 20, 17–22). 

          Читаючи Євангеліє, бачимо, що подих Ісуса Христа воскреслого пригадує подих Господа в Адама: «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою» Бутт. 2, 7.

          Євангелист Іван, описуючи таким чином явлення Воскреслого, виразно чинить натяк на Книгу Буття і показує, що у воскресінні Ісуса Христа ми стаємо новим творінням. З цим подихом йдуть також слова: ««Прийміть Духа Святого, — каже Ісус апостолам, — кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються» (Йо. 20, 21–22). 

          Чому в Христі ми стаємо новим творінням? Бо наші гріхи прощені. Нове творіння невід‘ємно пов‘язане з прощенням гріхів, з таїнством примирення і покаяння. Владу відпускати гріхи Бог дає апостолам, її отримує Церква. 

          Поговоримо про святу Сповідь, яка відновлює в людині благодать Хрещення. Саме через це в патристичну добу це таїнство називали другим хрещенням – людина наново отримує благодать, приступаючи до Сповіді.

          Що відбувається, коли людина не сповідається? Відповідь дуже проста – така особа втрачає благодать Святого Духа, втрачається подих воскреслого. А чи можливе християнське життя без благодаті? 

          Здається, однією із причин великої кризи Церкви, яку ми спостерігаємо, зокрема це дуже добре видно в Західній Європі, є зникнення Таїнства примирення і покаяння, Сповіді. Зникнення. Покійний кардинал Йоаким Майстер виразив це так% “Однією із найтрагічніших втрат, яких зазнала Церква в другій половині двадцятого століття  є втрата Святого Духа в таїнстві поєднання”.

          Однією із дуже зворушливих біблійних історій є Книга Юдити, яка розповідає про молоду вдову, яка виходить із міста Бетулія, що в облозі. В алегоричній і християнській інтерпретації в Бетулії і в Юдиті можемо побачити образ Церкви Христової, нареченої Христової. В чому полягала облога ассирійців? Їхній начальник Олоферн насамперед заблокував пʼять джерел, а наступного дня вивів всю свою кінноту, розглянув доступи до міста і поставив там своїх військових. Олоферн блокує джерела – подібним чином діє диявол, щоби знищити Церкву і християн, він блокує джерела благодаті, починаючи від Божого Слова і Святих Тайн. Пригадаймо лише нещодавну хворобу, через яку багато людей не могли приступити до Тайни Сповіді і так і відійшли з цього світу. 

          Думаю, що сучасна Церква є якоюсь мірою в облозі. Багато пасторів, на жаль, не проголошують Доброї Новини, а турботу про довкілля, проголошують погляди не згідні з Божим Словом. Найважливішим джерелом, яке було заблоковане у багатьох країнах, є джерело Святого Хрещення, яке має своє продовження у Сповіді. 

          Церква вчить, що фундаментальною благодаттю є благодать, отримана у Таїнстві Хрещення, бо так людина отримує доступ до всіх інших благодатей. Це логічна істина, яку проголошує Катехизм. Через смертельний важкий гріх людина втрачає благодать, а отже знову її потребує. І це стає можливим завдяки Сповіді. 

          Коли людина не сповідається, то втрачає можливість відновлення благодаті. Користування з інших тайн стає марним, а інколи й святотатством, наприклад приступати до Причастя у стані важкого гріха. 

          Які наслідки цього явища? Уявімо католика, який сповідається щомісяця – регулярна сповідь робить совість вразливою на гріх, людина називає речі своїми іменами: слабкість слабкістю, благодать благодаттю. Що відбувається з християнином, який не сповідається? Він втрачає почуття гріха і починає добирати найрізноманітніших відповідників замість того, щоби назвати гріх гріхом. Без сповіді людина не має доступу до дарів Святого Духа – мудрості, розуму, побожності та інших. Така людина сама для себе стає джерелом моральності, вирішуючи, моральні чи ні ті інші вчинки.

          Що ж робити? Насамперед, подивитись на своє життя. Не дозволити Олоферну заблокувати нам доступ до джерел і врешті почати називати речі своїми іменами. 

          За відеоблогом отця Романа Лаби

          Підготувала Тетяна Трачук

           

          Читай також

        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)