Бог не свариться
Бог не свариться
Ми звикли думати, що коли робимо щось не так — Бог сердиться.
Але це не Бог кричить усередині нас.
Це — відлуння тих голосів, які колись не дозволили нам бути недосконалими.
Божий голос не звучить як крик.
Він тихий. Але саме цей спокій пробуджує найглибші місця нашої душі.
«Божа доброта веде тебе до покаяння» (Рим 2,4).
Не страх, не сором, не осуд — а доброта.
Бог не використовує провину, щоб змусити нас змінитись.
Він торкається любов’ю, щоб ми самі захотіли стати іншими.
Багато людей несвідомо вірять:
щоб Бог мене любив — я маю бути кращим, маю «заслужити».
Це одна з найтонших духовних ілюзій.
Психологічно вона народжується з досвіду дитинства:
нас любили «коли слухався», «коли старався», «коли не розчаровував».
І ми переносимо цей досвід на Бога.
Та істина зовсім інша.
«Бог виявив свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками» (Рим 5,8).
Любов Божа не є нагородою.
Вона — джерело, з якого починається наше відродження.
У психології ми кажемо:
«Зміна відбувається там, де є прийняття» (К. Роджерс).
Так само діє і благодать: вона не приходить після зміни — вона створює зміну.
Святий Ісаак Сирін писав:
«Той, хто відчув любов Божу, перестає боятися Його».
Якщо після молитви чи розмови з Богом ти відчуваєш страх і провину — це не Його голос.
Бо коли говорить Господь, навіть докір має аромат миру.
Він не карає — Він кличе.
Не осуджує — а зцілює.
Не чекає, поки ти станеш кращим —
Він любить тебе вже зараз, щоб допомогти таким стати.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
проєкту
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
