Бути християнами — означає бути люблячими

Коли ми зустрічаємо людей, які називають себе християнами, ми очікуємо від них доброзичливості, поваги, відкритості... але насамперед — любові. І коли інші дізнаються, що ми віримо в Ісуса Христа, вони також очікують від нас саме цього. Бо любов — це друге ім’я християнина, це наша глибока ідентичність.

Ми всі прагнемо любові: у стосунках, у сім’ях, у щоденних зустрічах. Бо любов — це не лише почуття. Це — життєвий простір, у якому людина стає собою. Ми створені на образ Бога, Який є Любов’ю. Тож і наше покликання — стати любов’ю. У цьому — сенс, щастя і повнота життя.

Урок перший — любити, як хочеш, щоб любили тебе

Ісус навчає нас «золотому правилу»: «Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть і ви їм так само». Це основа людяності. Без любові неможливе співжиття. Але Ісус веде нас глибше: не до любові “у відповідь”, а до любові, яка виходить назустріч — навіть тоді, коли нічого не отримує у відповідь.

Урок другий — любити без очікувань

Бог любить усіх — і вдячних, і байдужих, і навіть тих, хто Його заперечує. Його любов не має умов. Саме до такої любові кличе нас Христос.
Так, світ може назвати таку щедрість наївною. Але в Божих очах — це справжня сила. Бо даючи, ми не втрачаємо — ми зростаємо. Той, хто дарує час, підтримку чи просто доброту, стає співучасником Божої любові у світі.

Урок третій — любити, як Бог

Ісус підсумовує: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний».
Милосердя — це не лише допомога іншим. Це вияв нашої віри, доказ того, що наше поклоніння Богові є справжнім. Як нагадує Святіший Отець у своєму повчанні “Dilexit te”:

«Всевишній не поступиться у щедрості тим, хто служить найбіднішим: чим більша любов до бідних, тим більша нагорода від Бога».
Любов — це шлях, яким ми уподібнюємося до Бога. І кожен наш добрий учинок — навіть найменший — відкриває світові частинку Його присутності.

Бути християнином — означає бути люблячим.
І саме в любові ми пізнаємо, ким є Бог, і ким можемо стати ми самі.

Зображення: взято з інтернет-ресурсу "Pinterest".

Отець Іван Вихор