У Бразилії відбувся регіональний з’їзд Молодіжного євхаристійного руху: «Покликані залишатися з Христом»

З Божою благодаттю 17 серпня 2026 року в парафії Святого Василія Великого в місті Уніан-да-Віторія, Бразилія, відбулася регіональна зустріч Молодіжного євхаристійного руху (МЄЖ) на тему: «Покликані залишатися з Христом: дружба, яка поглиблюється».

Тема зустрічі стала нагодою для молоді замислитися над покликанням та особливим значенням серпня — місяця покликань, який Церква присвячує молитві за покликаних, підтримці різних покликань і заохоченню молодих людей до пошуку свого шляху служіння Богові та людям.

У зустрічі взяли участь близько 170 підлітків із громад Маллет, Паулу-Фронтін, Резерва, Папандува, Уніан-да-Віторія, Вера-Гуарані, Дорізон, Ріу-Азул, Ріу-дас-Антас, Серра-ду-Тіґрі та Сан-Крістован.

День розпочався зі спільної Божественної Літургії, яку очолив парох о. Жоакім Седорович. У своїй проповіді він звернувся до євангельської історії про багатого юнака (Мт 19, 16–26) та запропонував молоді замислитися над особистим покликанням.

Священник наголосив, що Ісус ішов назустріч людям різного віку — старшим, дітям і молоді. Так само і ця зустріч стала можливістю для підлітків особисто наблизитися до Бога.

«Ми тут для того, щоб зустрітися з Богом. Ви ще дуже молоді, але час минає надзвичайно швидко, і невдовзі ви створюватимете власні сім’ї», — зазначив о. Жоакім.

Говорячи про покликання, він заохотив учасників не боятися слухати голос Христа та наголосив, що Церква потребує нових покликань, зокрема до богопосвяченого життя.

Окремо священник звернув увагу на виклики, які постають перед молодими людьми у світі постійної інформаційної присутності та соціальних мереж.

«Сьогодні ми живемо у світі інформації та постійно залишаємося на зв’язку. Але зараз ми зупиняємося і відкладаємо соціальні мережі, щоб почути Бога», — сказав він.

Роздумуючи над історією багатого юнака, о. Жоакім провів паралель із сучасним життям. За його словами, надмірна прив’язаність до матеріальних речей може так само віддаляти людину від Христа.

«Коли ми дозволяємо матеріальним речам полонити нас — прагнемо найкращого телефону, найкращого рюкзака для школи — ми перестаємо по-справжньому жити і бути з Ісусом. Ви ще надто молоді, щоб нести такий тягар на своїх плечах. Поруч із вами є сестри-монахині та катехити, які вас супроводжують. Ці моменти залишаються в нашому житті. Тож у цей місяць покликань задумаймося і про власне покликання, щоб цей день приніс добрі плоди».

Після Літургії підлітки парафії Святого Василія Великого представили сценку про зустріч Ісуса із самарянкою. Через біблійну історію вони нагадали учасникам про «живу воду», якою є Христос, і про необхідність постійно шукати Його.

Продовженням зустрічі стала конференція Роберто Фаріаса, відомого як Дунґа. Він говорив про ім’я та особисте покликання, наголошуючи, що Христос кличе кожного поіменно. На цей поклик свого часу відповіли сестри-монахині, катехити та учасники МЄЖ, які зібралися цього дня на регіональну зустріч.

Доповідач звернув увагу на реалії, у яких сьогодні зростають підлітки: насильство, наркотики, постійна тривожність, нетерпіння та прагнення отримати все негайно.

За його словами, сучасна молодь може легко замкнутися у власному маленькому світі, наприклад проводячи години за іграми, однак справжнє життя починається тоді, коли людина виходить назустріч іншим.

Особливу увагу Роберто приділив дружбі та людям, які допомагають нам рухатися вперед. Як приклади для наслідування він назвав святих Тарсія та Карло Акутіса. Святий Тарсій, ще будучи юнаком, служив Церкві, несучи Святі Дари ув’язненим християнам. Карло Акутіс, якого називають «святим у джинсах», використовував інтернет і соціальні мережі для поширення Євангелія.

«Сьогодні тут присутнє майбутнє нашої Церкви — майбутні лідери наших громад», — наголосив Роберто.

Він також закликав учасників бути готовими служити: долучатися до волонтерства, використовувати власні здібності на благо Церкви, розвивати життя у спільноті та цінувати свої сім’ї.

«Не дозволяйте нікому віддалити вас від сім’ї. Так добре обійняти батьків, бути разом із ними. Це приносить велику радість», — підсумував він.

Окремою частиною зустрічі стала сценка, під час якої Діванзір Вандо Райцель із громади Маллет постав у ролі жебрака і звернувся до присутніх словами: «Дайте їсти голодним». Через цю постановку учасникам запропонували по-новому подивитися на любов і милосердя та на те, як зустріч із Христом може змінити людину.

Підлітки також роздумували над євангельською історією про учнів, які прямували до Емауса разом з Ісусом, але спочатку не впізнали Його. Ця історія стала приводом поставити важливе запитання: «Де Ісус є зараз?» Відповідь, яку учасники шукали протягом зустрічі, — Христос присутній у нашому серці, Він є поруч із кожним із нас.

Програма продовжилася іншими театральними постановками та духовними роздумами. Зокрема, учасники представили сценку про цінність цеглини, коли вона зроблена з любов’ю; покликаннєву постановку про святу Маргариту Марію Алакок, яку підготували представники громад Сан-Крістован та Ріу-Азул; сценку «Човен» від парафії Пресвятої Трійці та постановку «Покликання апостолів», яку представила громада Серра-ду-Тіґрі.

У другій половині дня на учасників чекали спільні ігри, відпочинок та розваги. Після цього підлітки об’єдналися у групи й взяли участь у гінкані.

Завершилася регіональна зустріч благословенням, яке учасникам уділив парох о. Жоакім Седорович.

Організатори подякували всім, хто долучився до підготовки цього дня. Особливі слова вдячності адресували команді підтримки катехизації, учасникам МЄЖ, сестрам-монахиням, катехитам, членам апостольських спільнот та всім, хто своїм часом, працею і талантами допоміг провести зустріч.

Регіональна зустріч МЄЖ стала для 170 підлітків днем молитви, спільноти, роздумів про покликання та живої зустрічі з Христом. Її учасники повезли із собою не лише спогади про спільно проведений час, а й важливе запрошення — поглиблювати дружбу з Ісусом, чути Його поклик і відповідати на нього власним життям.

Текст: с. Аліса Бартоська, SMI, координаторка МЄЖ
Фото: Жоржі Роберто Ґіль