Лука був людиною дуже освіченою. Відмінно знав літературу, прекрасно володів грецькою мовою, був чудовим дослідником історичних джерел.
«Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами. Як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова. Вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле, щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв». (Лк. 1,1-4)
Цими словами розпочинається Євангеліє від святого Луки. Ким був її автор? Чому саме він став одним з тих, які взялися за важке завдання відтворення на папері діянь і слів Ісуса Христа?
Згідно з традицією, Лука походив з Сирійської Антіохії. Був язичником, не євреєм. Це підтвердив, між іншим, святий апостол Павло, який в кінці Послання до Колосян перечислив своїх приятелів в двох групах, передусім тих, які походять з вибраного народу, а потім тих, які походять з язичників. Лука був згаданий в другій групі. Біля його імені ми знаходимо приписку: “любий лікар”. Також Павло згадує про Луку ще в двох своїх Посланнях: в Другому посланні до Тимофія (2 Тм. 4,11) і в Посланні до Филимона (Фил. 24).
Лука був людиною дуже освіченою. Умів знаходити джерела, які інші не знаходили. Повсюди стверджується той факт, що був також здібним художником. Деякі перераховують понад сто картин, яких святий Лука мав би бути автором. Однак потрібно знати, що легенда про те, що святий Лука малював картини, виникла лише в VII сторіччі. Згідно з найдавнішою традицією, святий Лука є автором двох книг, що знаходяться в каноні Нового Заповіту: однією з книг є Євангелія (третьої з чотирьох Євангелій, після святого Матвія і святого Марка), а також Діяння Апостолів.
На відміну від інших євангелістів, Лука не знав особисто Ісуса, не був наочним свідком подій, які описав у своєму Євангелії. Цей факт він підкреслив у самому вступі. Натомість у багатьох свідченнях, описаних в Діяннях Апостолів, він вже брав участь особисто, як товариш святого апостола Павла під час його подорожі. Це він виразно вказав, підкреслюючи свою співучасть і вживаючи форму “ми” ( Діян 16,11-16).
Данте Аліг’єрі (1265-1321), автор «Божественної комедії», назвав святого Луку “співаком милосердя Христа”. Справді, Ісус, якого показав святий Лука, сповнений доброти, особливої любові, обдаровує бідних, хворих, відторгнутих суспільством. Лише Лука записав притчі Ісуса про вівцю, що пропала, про загублену драхму, та славно відому притчу про блудного сина.
Свої праці він адресував християнам, які навернулися з язичництва, щоби допомогти утверджуватися у вірі. Тому він багато зусиль вкладав у те, щоби дістати таку інформацію про Ісуса, яку ми не знайдемо в інших євангелістів. Винятково розгорнуто описав, наприклад, події перед народженням Христа і Його дитинство.
Євангелізував у Македонії, Ахеї, Галлії… Помер ймовірно старцем, а може, як твердить святий Григорій, загинув мученицькою смертю. Але де знаходиться його тіло – невідомо.
Джерело: Католицький оглядач
Фото: foma
