Іноді причина конфліктів – просте нерозуміння маленьких детальок, які рухають нашим організмом. Бог створив нас за неймовірною логікою, декілька фактів про яку читайте далі.
Коли впродовж десяти секунд, ми когось цілуємо, то передаємо понад 80 млн бактерій. З огляду на те, що бактеріальна флора партнерів у ротовій порожнині відрізняється, під час поцілунку утворюється нове середовище. Якщо ви цілуєте партнера, з яким плануєте мати дітей, то це дуже добре, оскільки таким чином формується сімейна мікрофлора, яка в перспективі частково передасться й малюку.
Згідно з даними ООН гормональна контрацепція – це першочергова причина ракових захворювань. 50% жінок, які використовують такий метод контрацепції, перебувають в депресії і мають постійні перепади настрою. Якщо до того додати недоліки харчування, відсутність вітамінів і мінералів, то такі гормональні засоби нищать наше лібідо. Окрім цього, підвищують ризики захворювань, які передаються статевим шляхом, інфаркту, інсульту, тромбозів та можуть спровокувати навіть рак молочних залоз і подальше видалення матки.
Помітна також тенденція, що в кожній країні, де запроваджені гормональні контрацептиви, різко знизилась кількість сперматозоїдів у спермі чоловіків. Якщо жінка замолоду приймає такі таблетки, то її яйники всихаються і яйцеклітина старіє значно швидше.
Проблема презервативів полягає в тому, що жінки не абсорбують сім’яну рідину чоловіка. Якщо пара користувалася презервативом, а потім раптом вирішила зачати дитину, то в перспективі можливі імунні проблеми. З огляду на те, що раніше організм жінки не контактував з спермою.
Потрібно усвідомити, що є багато речей, які все менше дозволяють нам бути плідними. Якщо ми можемо навчити людей природного планування, то це прекрасно. Коли пари послуговуються цими методами, то вони разом роблять вибір і відповідають за його наслідки. Плідність – це дар і ми маємо їй сприяти.
Ми також маємо знати про зв’язок між поколіннями. В тілах чоловіків і жінок є мітохондрії – це клітинні органели, які перетворюють молекули поживних речовин на енергію.Генетика показує, що ми маємо щось спільне із нашими мамами та бабусями, бо ці органели не змінюються, а передаються з покоління в покоління.
Існує ще таке явище, як мікрохимеризм. Йдеться про те, що у тілі жінки зберігаються клітини кожної дитини, яку вона зачала. І так на все життя. Ба більше, якщо жінка пережила викидень чи аборт, то в її організмі залишається більше клітин від тієї дитини, ніж від тої, яку вона народила. Це відбувається внаслідок проникнення клітин матері і плода через плаценту. На 4 тиждень вагітності здійснюється перший обмін клітинами: від дитини до матері. Вони впливають на зміни запаху жінки. Йдеться не про запах тіла, а радше виділення особливих гормонів-феромонів. Через них можна розпізнати споріднену людину, навіть якщо раніше ви її не зустрічали. Якщо після пологів, приміром, ви не зможете побачити дитину, а опісля вам принесуть кілька немовлят і скажуть виявити, де ваше – ви це зробите без особливих труднощів, по запаху. І, навпаки, немовля по тому ж запаху відчує вас. Тому дітки значно швидше заспокоюються на руках у матері, аніж в інших людей. На 13-й тиждень відбувається другий обмін клітинами: від матері до малятка. Разом з тим ми передаємо не лише наші клітини, але й клітини матері і бабусі.
Науковці розповідають про таку особливість взаємодії клітин дітей та матерів: якщо в тілі жінки виявлена злоякісна пухлина, то клітини маляти збираються довкола цього місця і намагаються його нейтралізувати. Щоправда, питання сили дії цих клітин до кінця не з’ясоване.
Під час вагітності відбуваються зміни не лише в жіночому організмі, але й чоловічому. На четвертому тижні, коли в тілі жінки з’являються клітини дітей, її запах змінюється. І партнер це відчуває. Деякі чоловіки навіть стають особливо чутливими і на рівні з жінкою переживають вагітність. Відтак, в батька зростає рівень кортизолу – гормон стресу, але також і прив’язаності та захисту. 20% татів відчувають себе по-справжньому хворими: їх нудить, болить голова, поперек та зуби, вони не можуть спати і навіть їсти.
Після народження дитинки, гормони чоловіка повертаються в норму. За винятком тестостерону. Таким чином, чоловік від стану мисливця і агресора стає годувальником та захисником. Чим більше часу він проводить із свої малям, тим більше змін відбувається в його організмі. Він стає схильним приймати правильні рішення: батьківство нас міняє.
Мислення більшості чоловіків – одновекторне. Вони зосереджують свою увагу на чомусь одному і поступово проходять цей шлях.
На відміну від чоловічого мислення, жіноче – багатовекторне. Тобто, ми можемо концентруватись на кількох речах одночасно: слідкувати за дітьми, готувати вечерю та опікуватись домашньою тваринкою.
Ми ніколи нічого не втрачаємо з пильності. Коли я говорю про це з жінками, то вони вирішують для експерименту залишити чоловіка з дітьми вдома і попросити їх приготувати вечерю. Коли жінки повертаються, то можливе одне з двох запитань: “Де діти?” “В іншій кімнаті, але зате вечеря готова”, – скаже чоловік. Або ще один варіант. “Що там з вечерею?” “Те, від чого я зараз чую запах?!” – чоловік.
Хоча це все звучить жартівливо, проте ми є комплементарними, тобто доповнюємо одне одного – в цьому і є особливість природи єднання.
Щодо багатовекторности, то тут можна посперечатися, і то дуже. Це не вельми скромно, але я більш багатовекторніший ніж моя дружина. Хоча би в приготуванні їжі. Це більше набуваєтся, ніж вроджене,хоча вроджена схильність є важливою. Багатовекторність досить залежить і випливає з цінностей. Якщо людина робить сумлінно працю і її любить, то вона зможе її добре організувати. Бо багатовекторність — це в першу чергу організація праці. Переважна більшість людей воліла б жити за принципом: “Щоби не робити, лише б не робити”. Тому якщо чоловікові, якому не хочеться ні готувати їсти, ні доглядати непосидюче немовля, прийшлося робити це одночасно, то сподіватися на добрий результат марно. Це все одно, що жінці лагодити електрику і дивитися по телевізору передачу про зброю.
Якщо праця потребує зосереджности, то хоч-не-хоч, про решта можна забути, так як як Архімед, коли йшов у ополченні і думав про якусь проблему. :)