Не завжди складається так, що двоє людей, одружуючись, гармонійно і радісно проживають своє спільне життя. Сімейне життя сповнене труднощів, однак всі ми – родом зі своєї сім’ї. Наші проблемні і сильні сторони – це, здебільшого, результат дитинства. Мама і тато – це ті двоє людей, які на початку життя замінюють маляті увесь світ, ті, хто дають і підтримують не лише фізичне, але і психічне, суспільне, культурне життя дитини.
У нашому ще досить традиційному суспільстві мама від народження дитини найбільше приділяє їй часу. За статистикою, батько присвячує на виховання дітей не більше 5 хвилин у день! Чи не значить це, що батьки залишаються осторонь виховного процесу?
Мабуть, все-таки ні. І на це є декілька цікавих причин.
Зачаття дитини – це далеко не єдине, як полюбляють говорити, завдання батька. Все значно складніше. Уже доведено, що у батьків від моменту зародження нового життя виробляються гормони, які відповідають за “батьківські почуття”. Значить, уже природою закладено “батьківство” у чоловіків. Багато чоловіків також навіть вагітність можуть “переживати”.
Хоча жінка у домі тримає три кути, а чоловік – один, все ж той єдиний кут – дуже важливий. Батько у сім’ї – це опора, саме від нього залежить, чи відчуваються всі у безпеці, чи відчуваються потрібними.
Батько – авторитет. Батькова мужність, розважливість, сила – це перший зразок чоловіка, який отримує дитина. І хочеться нам, чи ні, а діти здебільшого наслідують своїх батьків.
Батько, який любить та шанує маму, – чи не найкращий “внесок” у майбутню сім’ю дитини, бо на яких би цінностях вона не була б побудована, модель поведінки стане вирішальною.
Батько взагалі є “хранитилем” цінностей. Яким би глобалізованим не був цей світ, є речі незмінні, які передаються з покоління у покоління.
Батько – образ Бога для дитини. Нерідко трапляється так, що криза віри у людини виникає через те, що вона уявляє собі Бога саме таким, яким є її батько. Наприклад, авторитарність чи апатійність батька проектуються на образ Творця. І тут, дорогі батьки, місія не з простих: бути представником Бога для найрідніших!
Батько зовсім по-іншому і здебільшого в ігровому плані спілкується з дитиною – і це дуже важливий фактор соціалізації.
Батько – це мотор, який живить усю сім’ю. Саме його місія – надихати дитину, мотивувати, вірити в неї, додаючи їй сил та підтримки.
Батько для доньки – перший чоловік, з яким вона вчиться спілкуватись, а потім підсвідомо шукає собі подібного за чоловіка.
Батько повинен бути! Навіть якщо він далеко, навіть, якщо у нього завжди обмаль часу.
Автор: Тетяна Трачук
Фото: інтернет-ресурси
