Яким у нинішньому світі має бути батько? Яким викликам має протистояти? Як балансувати між роботою, сім’єю? І як поміж тим усім не заглибитися в рутину. Про це все і навіть більше читайте у підсумках зустрічі “Тато 80-го левела”.
Соціальна ініціатива „Хтось не зробить!“ Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ (ініціювала та організувала Тетяна Новолодська) вдруге за тиждень організувала зустріч, яка стає поштовхом для перегляду основних принципів, на яких базується сім’я. 7 травня відбулася зустріч „Файно бути мамою“. А 11 травня „Тато 80-го левела“ — розмова, не про те, яким мав би бути батько. А приклади татів — із різним родом занять, різними поглядами на життя, але спрямованих на те, щоб бути добрим татом і добрим чоловіком.
У Сімейний HUB храму Преображення Господнього зійшлися не лише тати, а й мами з дітьми. Цікаво те, що ця зустріч стала розвіюванням стереотипу про те, що тато в сім’ї більше уваги приділяє лише фінансовому забезпеченню. Гості — працівник банку Віталій Коростинський, співзасновник і керівник корпорації Fest Андрій Худо, керівник ІТ-компанії Павло Доманський, ділячись своїм досвідом батьківства, показали, що насправді вбачають у своїй ролі значно глибший змкіст і відповідно діють.
Модерував зустріч голова Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк.
Найперше, про що говорили на зустрічі, це те, яка роль чоловіка в сучасній сім’ї. Три основні моменти, на яких наголосили тати:
- будувати сім’ю на партнерстві, доповнюючи один одного;
- бути прикладом для дітей і чітко відповідати критеріям, які ставимо;
- бути відповідальним.
Ключові якості, щоб бути добрим батьком:
- мати правильні моральні цінності, які б мали бути визначальними у житті;
- не боятися приймати вольові рішення;
- бути послідовним, тобто дотримуватися тих правил, які намагаєшся закласти в дітях;
- бути своїм дітям другом.
Що найскладніше в батьківстві:
- перебороти бажання давати дітям усе, що вони хочуть;
- виховати правильні цінності.
Як підсумував зустріч отець Ростислав Пендюк, добрий тато:
- насамперед, вчить своїм прикладом;
- насамперед, любить маму і піклується про неї;
- усвідомлює, які цінності є важливі, і саме ними живе;
- вирішує складні справи у стосунках з дружиною чи дітьми спілкуванням;
- має час, щоб бути зі своїми близькими: сімейні традиції, спільні подорожі, відпустки, принаймні один вихідний день лише для рідних і просто час впродовж дня;
- намагається бути творчим і винахідливим.
Ця зустріч настільки надихнула Андрія Худо, що й на своїй сторінці у фейсбуку поділився думками про батьківство:
1 – #цінності. Вважаю, що матеріальне не настільки важливе, як внутрішній світ. Ми звикли називати це поняття цінностями. Дітям пояснити розумними словами часом складно, але виховувати правильні цінності можна простими речима — показувати що читати книги це є круто, знайомити із друзями та дітьми друзів — формувати коло спілкування та прививати якісь дружні почуття, #гостинність, разом святкувати і відтворювати наші традиції в родині, все пояснювати. Ці ніби буденні речі якраз творять маленький світ дитини і формують характер і особистість!
2 – #приклад. “Як дітей не виховуй — все одно будуть такі як батьки”. Тут важливий момент це те, яким ти є батьком зараз. Як спілкуєшся з дітьми, який приклад даєш, чим живеш і в що “посвячуєш” їх. Це середовище і робить їх людьми, певно в тому і істина, що такими як батьки, бо виростають вони поруч із нами.
3 – #час. Чи не найцінніше шо ми вкладаємо в дітей — це наш час. Спільні подорожі, відпочинок, навіть якісь робочі моменти можуть мати місце для дітей, аби вони розуміли шо життя — не лише відпочинок.
4 – #самостійність. Діти мусять мати змогу приймати самостійні рішення — навіть від маленького (вибір гардеробу чи чим зайнятись). І потім розуміти певні наслідки. Відповідальність за свої вчинки — це та риса, яка дасть дитині нагоду зрозуміти світ краще.
5 #інноваційність. Не боятись нового! Ми всі рано чи пізно стикаємось з конфліктом поколінь — діти завжди маю інші можливості, розвиваються в інший спосіб, аніж ми колись, а тим більше, по-іншому ніж наші батьки (їхні дідусі-бабусі)… Треба сприймати за належне, що нове покоління змінюється через час в якому живе. Оці всі сучасні технології, – вони дуже легко даються дітям. І це добре! Лише треба це скеровувати у вірне русло. Зараз вже у школах (в нашій Школа вільних та небайдужих, до прикладу) є мультимедійні дисплеї — але для навчання. Так і вдома, не треба боятись планшетів і телефонів. Треба боятись у дітей небажання вчитись чи проводити час в пусту.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
Фото автора
Головна світлина з відкритих інтернетджерел
