Що там… після смерті?

Читай також

  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Що там… після смерті?

          Це одне з найскладніших запитань. Навіть у Біблії написано не однозначно, коли людина остаточно потрапляє у призначене для неї місце. Але Біблія повідомляє нам, що після моменту смерті людина відходить у рай чи пекло — в залежності від того, чи прийняла вона Христа як свого Спасителя.

          Для праведних смерть — це безтілесне існування у присутності Господа:

          „Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа, — бо ходимо вірою, а не видінням, — ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа“ (2 Коринтян 5:6-8)

          „Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще“ (Филип’ян 1:23).

          Грішників же після смерті очікує безкінечне покарання у пеклі:

          „Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому“ (Луки 16:22-23).

          Хоча не цілком зрозуміло, що відбувається після смерті.

          „ Потім бачив я престол великий білий і того, хто сидить на ньому, що від обличчя його втекли земля і небо, і не знайшлося місця їм. Бачив я і мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом, і книги порозкривано; і інша книга розкрита, що є книга життя; і суджені були мертві – з написаного в книгах, по ділах своїх. Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його. І смерть і ад повержено в озеро вогню. Це є смерть друга, озеро вогню. А якщо кого не знайдено в книзі життя записаного, вкинуто в озеро вогню“ (Одкровення 20:11-15).

          А розділи 21-22 книги Одкровення описують Нове Небо і Нову Землю. Вічна для людини не змінюється, але змінюється місце перебування. У певний момент після смерті вірні будуть відправлені на Нове Небо і Нову Землю:

          „ Побачив я небо нове і землю нову; бо перше небо і перша земля минули, і моря вже немає“ (Одкровення 21:1).

          А невірні будуть кинуті в озеро вогняне (Об’явлення 20:11-15).

          Це вічна участь усіх людей, яка залежить від того, чи людина вірила, що лише Христос врятує її від гріхів.

           

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"