Я – недосконала християнка

Читай також

  • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
  • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
  • Варто довіряти людям: довіра дає крила
        • Я – недосконала християнка

          Я потратила роки і багато сил, прагнучи бути досконалою. І, врешті-решт, мої сили  вичерпалися. Увесь цей час я керувалася словами Ісуса: „Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий“ (Матея 5:48). Звичайно, я знала, що не зможу досягнути цього лише власними силами, бо це можливо лише з Господньою благодаттю.

          Але тоді я не розуміла благодаті. Я не розуміла, що Ісус мав на увазі, говорячи про досконалість.

          Добрі новини для кожного недосконалого християнина

           

          В душі я боролася з тим, що я розуміла під досконалістю і моєю власною схильністю порушувати її щодня. Я боялася дозволити собі відійти від досконалості, бо була переконана, що відійшовши від неї одразу ж потраплю в абсолютно протилежну крайність — вседозволеність і плотське життя.

           

          Я перечитувала переліки вимог до віруючих, як наприклад в 14 псалмі, і хоча зовні була готова вигукувати „Амінь!“, всередині відчувала роздратування, бо знаходила ще більше своїх недоліків і невдач:

           

          „Господи, хто перебуватиме в твоїм наметі? Хто житиме на твоїй святій горі?

          Той, хто невинний ходить і чинить справедливість і правду говорить від серця;

          той, хто не осуджує язиком, хто ближньому не коїть лиха, хто ганьби не кидає на сусіда,

          хто нечесного за ніщо вважає, а тих, що Господа бояться, поважає;

          хто присягає, навіть собі на шкоду, та не зміняє; хто гроші свої не дає на лихву і на безвинного підкупу не приймає. Хто отак чинить, не захитається повіки“ (Псалом 14).

           

          Читаючи ці рядки я відчувала удар за ударом. Я приречена!

          Це тривало доти, поки не зрозуміла, що без Ісуса Христа — без Його жертви — ніколи не буду досконалою.

           

          Але Бог бере мою людську природу, мою надломленість, усі мої вади, і приводить мене до завершеності.

          Саме завдяки Його благодаті, я не приречена. Я можу насолоджуватися Його присутністю. Я просто тримаю своє серце відкритим до Його голосу, який допомагає мені бачити, в чому мушу більше працювати над собою.

          Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
        • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
        • Варто довіряти людям: довіра дає крила
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Leave a Comment