Руйнівні риси характеру і звички. Страх. Гордість. Егоїзм. Жалість до самого себе. Сприйняття себе як жертви. Я боролася з усім. Коли у мене з’являються подібні почуття, мені хочеться кричати: „Господи, спаси мене від самої себе!“
Ось недавній приклад.
Я роздумувала над Псалмом 130, в якому цар Давид говорить, що його серце не гордовите. Але мені іноді доводиться боротися з гордістю.
„Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене. Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.“
Мені подобається відчувати себе сильною, незалежною і самостійною. І коли я стикаюся зі своїми слабкостями, в тисячний раз пригадую — без Бога я не можу нічого зробити!
Я молюся цю молитву. І мені це допомогло:
Милостивий небесний Отче, Ти мій Бог. Ти Той, Хто був, є і буде. Немає нікого як Ти, нікого, хто б зрівнявся з Твоєю силою і Твоєї святістю. Ти гідний хвали, і я віддаю Тобі хвалу!
Я вдячна, що Ти викликав мене з темряви в Свій дивний світ. Ти не був зобов’язаний робити це, але ти зробив! Я сповнена вічної вдячності і очікую дня, коли я буду з Тобою навіки.
Я потребую Твоєї допомоги, Господи. Я хочу відображати Твою славу в світі, який повинен побачити мою надію в Тобі. Але зараз я відчуваю розпач. Я бачу досконалість в Твоєму Слові, порівнюю Його з моєї неміччю і думаю: „Чи зможу я коли-небудь жити згідно Його зразком?“Я просто хочу бути тим, ким Ти хочеш, щоб я була.
Дякую Тобі, Господи. Тепер я бачу проблему! Я зациклююсь на собі, забуваючи про Тебе. Я думаю, це робота, яку я повинна зробити. Але „Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому“ (Корінтян 5:21).
Відкрий мою душу, щоб я могла бачити Твою праведність, яка проявляється від віри у віру. Допоможи мені довіряти Твоєму Слову, навіть коли я переконана, що повинна відчути, перш ніж повірити!
Господи, я довіряю Твоєму Слову всупереч своїм почуттям. Я не можу довіряти їм, знаючи, що вони народжуються від помилкових думок. Я підношу Твоє Слово вище моїх почуттів. Твої думки вищі моїх думок, і твої шляхи вищі від моїх шляхів.
Дякую Тобі, Господи! Ти мій мій спокій. І щоразу, коли моє серце придушене, допоможи мені знайти укриття в Твоїх обіймах. Я приймаю Твій спокій і радість. Допоможи мені бути спокійною і пам’ятати: все, що я маю, все, чого я коли-небудь потребувала, я знайшла в Тобі.
Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН
