Сучасна культура все більше вчить нас розвивати самоповагу та збільшувати свою самооцінку. Однак Біблія закликає нас до іншого – повсякчас залишатися смиренними. І це справді правильна мета – бути смиренними. Ми можемо знайти чимало причин, щоб виховувати в собі цю рису. Ось лише деякі з них:
Ми не можемо нічого контролювати. Так, нам подобається думати, що у нас все під контролем. Ми будуємо плани, пишемо списки, що потрібно зробити, так звані to-do lists, бронюємо квитки на літак, позначаємо усе на календарях. Але ж насправді ми не можемо контролювати абсолютно нічого.
«А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи завтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, ви, що не відаєте, що трапиться завтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!… Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те,» – Якова 4: 13-15
Ми не знаємо, що буде завтра. Ми не знаємо, що буде навіть наступної години. Хоча, не знаємо навіть, що буде у найближчі 5 хвилин. Одна маленька артерія у нашому мозку може розірватися -і все. Ми може отримати телефонний дзвінок з новиною, що змінить наше життя назавжди. Я не живу в страху невідомості, але це і є смирення – усвідомлювати, що ми не можемо контролювати наше життя.
Ми тут лише на короткий проміжок часу. «Що є наше життя? Лише дим, що з’являється на короткий час, а потім гасне.» Ось смирення. Усвідомлювати, що ми не вічні, що лише мить і ми підемо з цього світу. Ми не можемо змусити наше серце битись довше. Ми не можемо по власній волі продовжити собі життя. Так, ми можемо займатись спортом, правильно харчуватись, але це не додасть жодної години до нашого земного шляху. Тільки Бог визначає, скільки днів налічуватиме наше життя.
Ми обмежені у самопізнанні. «Пізнай себе» часто кажуть філософи. Ми можемо дізнатись чимало про себе, однак є доволі багато речей, які нам не дано пізнати та усвідомити. Ми не можемо навіть до кінця зрозуміти свої поривання та причини наших вчинків. Ми не можемо усвідомити свої слабкості і гріхи побачити їх з того боку, з якого їх бачать інші.
«Дорога безумця правильна в його очах; але хто слухає порад, той мудрий,» – йдеться у Притчах Соломона 12:15.
Тому часто наша перша думка про те, що хтось помиляється, а ми маємо рацію є правильною лише в наших очах. Саме тому ми потребуємо близьких людей, які б допомагали нам, як пише Псалом 140: 5:
«Як праведний вразить мене, то це милість, а як докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла»
Насправді, це дуже добре, коли наші близькі люди вказують нам на наші хибні кроки. Коли ми вважаємо себе достатньо розумними, ми завжди відхиляємо такі заперечення. А смиренна людина приймає такі зауваження, тому що знає, що вона обмежена у своєму самопізнанні.
Гординя має жахливі наслідки, смирення дає блаженство. У Притчах 18:12 сказано:
«Гордий скоро буде згублений, а смиренному надана честь буде.»
Мені більше подобається бути людиною честивою, ніж погубленою. Тому я повинен остерігатися гордині, яка завжди хоче проникнути в моє серце.
«Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».(Якова 4:6)
Мені не подобається, коли люди противляються мені, а тим паче я не хочу, щоб Бог противився. По-моєму, це одна з найкращих причин, щоб бути смиренним.
«Як прийде гордість, прийде й ганьба, з покірливими ж – мудрість» (Прип. 11:2).
Руйнація духовності, противництво Бога, ганьба – гординя має серйозні наслідки.
Смирення оберігає нас від гріха. Смиренна людина знає, що чимало разів помилялася раніше, і може в будь-яку мить впасти у гріх. Вона також усвідомлює, що якщо Бог не дасть їй сил вистояти проти спокуси гріха, то вона просто не зможе зробити це. Смиренна людина не думає, що вона достатньо сильна сама по собі, щоб не згрішити. Така людина знає, що навіть зараз, у цю мить, Бог намагається зробити її кращою, отож, вона ще далеко не досконала.
Це лише декілька причин залишатися смиренними. Нам всім варто прагнути бути смиренним духом, як найскромніша людина, яка коли-небудь ходила по землі, наш Спаситель.
Переклад Марії Оринчак
