Я почула його плач через динамік радіомами. Невже знову? Мабуть, так. Три ночі поспіль він плакав. Я була на межі. Піднімаючись сходами, я придумувала план, як би швидше втекти з його кімнати. Але як тільки моя нога ступила в коридор, що веде в його кімнату, я відчула м’який поштовх від Бога: „Пригальмуй, сьогодні він потребує твоєї ніжності колискової та ніжності“.
Я глибоко вдихнула і наступні сорок хвилин співала моєму переляканому хлопчикові, щоб він заснув. Мої колискові заспокоїли і втішили його.
„Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене.“ (Псалом 130: 2)
Господь заспокоює і втішає наші душі, як мати
Кожен знає, які емоції переживаємо поруч із мамою. Нам безпечно!
Коли дитині боляче або страшно, або вона хворіє, то кличе маму. Бо цілковито довіряє їй. Якщо мама, якій довіряє дитина, вчить, що є Той, Кому її душа може довіряти ще більше, тоді одного дня дитина звернеться до Бога.
Блага Божа мета для матерів виходить за межі годувань, зміни підгузників… Він створив тебе, дорога мамо, щоб ти стала для своєї дитини першим уявленням про Його любов до нас у Христі. Ніхто не підходить для цього краще за тебе. Який це привілей для тебе — показати твоїм дітям зразок Божого характеру, умиротвореної душі.
Псалом 130 — це спокій душі, вкорінений не в обставини, а в Бога, який ніколи не змінюється у Своїй досконалій відданості нам у Христі.
Коли наші діти приходять до нас, боячись чогось чи переживаючи через щось, у нас є Богом даний привілей, — запропонувати наші обійми, дотики, слова і колискові, які зцілять їх від цього.
Пропонуючи їм непохитну любов і вірність, ми підтримуємо їх, прощаємо, демонструємо їм доброту, вислуховуємо їх і підбадьорюємо їх щодня, ділячись із ними звісткою про Ісуса Христа.
Материнство — виснажливе. Воно вимагає нашої енергії — розумової, фізичної — і наприкінці дня часто складається враження, що робиш все це марно. Час від часу здається, що ти відмовляєшся від свого життя заради своєї дитини. Якщо це відбувається, будь мужньою, ти все робиш правильно.
„З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти“ (1 Йоана 3:16)
Знайди сьогодні час, щоб поцілувати свою крихітку, витерти сльози і поспівати колискові. Нехай твої діти знайшли спокій із тобою зараз, щоб згодом навчилися знаходити спокій в Ісусі.
Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН
