Ви знали, що ми ігноруємо одну з найважливіших заповідей?

Читай також

  • Дитяча рука
  • Прощення – дорога для милосердя Ісуса
  • Бог мовчить у час війни?
        • Ви знали, що  ми ігноруємо одну з найважливіших заповідей?

          Мабуть, ви багато разів читали ці слова. І навіть легко можете процитувати їх напам’ять. Але подумайте, як багато ми пропускаємо? Як може настільки важлива для нашого Господа заповідь бути такою неважливою для нас?

          У ніч, коли Ісуса зрадили, Він сказав Своїм учням:

          „Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати“ (Йоана 13: 34-35).

          Які сильні слова! Ця заповідь відкриває нам те, що ми віддані Ісусові в любові, яку маємо один до одного.

          Прикро, але люди більше відомі тим, що стріляють один в одного, обманюють,  вживають грубі слова і надсилають потворні коментарі, приділяють багато уваги тілесним потребам, є незрілими в своїй поведінці — це все можна назвати чим завгодно, але точно не любов’ю.

          То як світ може визнати нас учнями Ісуса, якщо у нас немає справжньої, глибокої, подібної Христу любові?

          Прикро бачити, як ми ставимося один до одного в соціальних мережах. Нам так не вистачає терпіння. Ми так швидко починаємо засуджувати. Ми можемо бути такими непоблажливими, снобами і жорстокими. Де в цьому любов до Бога?

          Увесь Новий Завіт закликає любити один одного повторюється. Ось тільки найменша вибірка:

          „Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем“ (1 Петра 1:22).

          „Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!“ (1 Петра 4: 8).

          „Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі. Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння.“ (1 Йоана 2: 9-10).

          „Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог – любов. Любі, коли Бог так полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.“ (1 Йоана 4: 7-8, 11).

          Соромно за те, як ми ставимося один до одного, знаючи, що світ дивиться на нас.

          Яке враження інші люди, які не є християнами, мають про Тіло Христове? Яку любов вони бачать? Хіба це змушує їх говорити: „Як ці послідовники Ісуса люблять один одного!“? Або це дивує їх: „Що робить цих християн такими злими?“

          „ Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.“ (1 Корінтян 13: 4-7).

          Я можу тільки уявити, що наш Небесний Батько відчуває, коли дивиться на нас, і бачить, що ми нападаємо один на одного, принижуємо один одного, говоримо і діємо з жорстокістю один до одного. Нехай Він стане для нас твердим наші серця сьогодні. Нехай Він позбавить нас від нашої самосуду, щоб ми оцінювали себе, перш ніж судити інших.

          Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Дитяча рука
        • Прощення – дорога для милосердя Ісуса
        • Бог мовчить у час війни?
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"