“Молодь є надзвичайно релігійною” – Блаженніший Святослав

Читай також

  • Втретє програма «Молодіжний працівник» для тих, хто душпастирює з молоддю в УГКЦ
  • УГКЦ в Італії видала посібник для літніх християнських таборів
  • «Ми не хочемо війни! Але ми маємо боротися для того щоб жити!», — владика Петро (Голіней) у катехизі звернувся до української молоді в Італії. 
        • “Молодь є надзвичайно релігійною” – Блаженніший Святослав

          У Рамках  II Форуму молодіжних лідерів та душпастирств відбулася зустріч Блаженнішого Святослава, очільника Греко-Католицької Церкви та Митрополита Львівського Римо-Католицької Церкви Мечислава Мокшицького із молодіжними лідерами та душпастирями України. Провідники Церкви ділились своїм досвідом участі у Папському Синоді, присвяченому молоді, а також обговорювали стратегії розвитку молодіжної діяльності з урахуванням синодальних напрацювань.

          Митрополит Мечислав Мокшицький

          На Синоді я говорив про родину. Думаю, що те, якою є молодь, залежить від того, яке виховання вона отримає від сім’ї. Тому від маленького важливо спілкуватись із дітьми, впроваджувати їх у християнське та суспільне життя. У нашому душпастирстві варто ставити акцент на тому, щоби приготувати батьків до виховання своїх дітей. Часто можна було чути від молоді, що Церква не говорить мовою молоді. Молодь є в Церкві, а не молодь і Церква. Нашим завданням є заохотити молодь Христом, щоби вона з Ним проживала своє життя.

          Блаженніший Святослав наголосив на тому, що усі резолюції, прийняті на Форумі молодіжних лідерів та душпастирств, він намагався донести до учасників Синоду. Патріарх поділився головними візіями, якою є вселенська Церква, якою є молодь і яким має бути молодіжний душпастир, якого потребує молодь.

          Вселенська Церква все більше розуміє, що вона є молодою Церквою. Молодь не є майбітнім, а сьогоднішнім Церкви.

          Молодь є теперішнім Церкви і якщо Церква не вміє говорити молодіжною мовою сьогодні, вона завтра не зможе говорити з більшістю своїх вірних взагалі.

          Церква все більше усвідомлює себе спільнотою, а не інституцією, а саме цього і потребує молодь. Інститутуції – лише інструмент.

          Церква є спільнотою, яка вміє слухати. Бог не втомлюється слухати, навіть коли людина говорить дурниці або не хоче чути Бога взагалі. Святіший Отець став зразком слухання на синоді, він мовчки уважно слухав і занотовував, ділився враженнями від почутого іказав, що аби слухати – слід мати покору.

          Молодь хоче бути почутою тою Церквою, частиною якої вона себе усвідомлює.

          Не існує єдиного моногенного прошарку людського суспільства, який можна назвати молоддю. Молодь дуже різноманітна і динамічна. Дуже часто у своєму русі молодь нікому не потрібна. Багате західне суспільство не має місця для молоді, яка є постійним рушієм змін і не вигідна тим.

          Молодь дуже вразлива. Вона почуває себе непотрібною, непочутою, зраненою і відкинутою. Є різні причини цього. Молодь не довіряє інституціям, останніми роками похитнулась довіра молоді і до церкви.

          Група молодих, присутня на Синоді, по-різному реагувала на виступи єпископів під час Синоду: комусь шуміли, когось підтримували, комусь плескали. Тобто одразу ж була реакція від молодої групи, яку заохочував  сам Папа.

          Молодь є надзвичайно релігійною, можливо найбільш релігійною частиною суспільства, але її спосіб релігійності інший. Молодь хоче мати зрілих вихователів, свідків, осіб, на яких можна взоруватись.

          Молодим важко робити вибір: коли треба прийняти рішення, виникає страх. Дуже важливо, щоби був хтось, хто би допоміг. Справжня свобода – це правильний вибір.

          Молодіжний душпастир має бути зрілою особою, цього потребує молодь. Молодь потребує і певного стилю душпастирства – супроводу. Цей супровід включає духовний провід і момент розрізнення – зрозуміти, збагнути, до чого кличе Бог. Молодь потребує допомоги, щоби збагнути своє покликання.

          Ми всі посвячені до святості, але є різні шляхи. Бути одруженим, богопосвяченим, лікарем, вчителем – все це різні дороги до святості.

          В чому полягає душпастирство молоді? Дехто собі думає, що в Бога уже є готовий план, а душпастир лише скаже, що мені робити. Це абсолютно не так. Справжній душпастир ніколи не перетворюється на диктатора чи релігійного медіума. Він радше супроводжує людину в її діалозі з Богом, в контексті якого людина сама знаходить відповідь.

          Справжня духовна влада – це служіння для зростання іншого, а не влада “над кимось”.

          Як Церква має реагувати на проблему еміграції?

          Є різні причини, наміри і плоди еміграції. Сьогодні еміграція – це факт. Як нам як Церкві відповісти на цей феномен? На початку Папського Синоду у Римі відбувся Форум мігрантів Центральної та Західної Європи, зібралися українці греко-католики з багатьох європейських країн. Дуже цікаво було мені їх слухати.

          На питання емігрувати чи ні молоді люди справді глибоко шукають відповіді. Мені було важливо зрозуміти, які у них пріоритети. Бо за робочим документом, молодь насамперед шукає економічної стабільності – лише тоді вона починає думати про людські стосунки: де створювати сім’ю. Пріоритети нашої молоді цілком відмінні. “Ми не прохачі і заробітчани, ми дійсно хочемо будувати певне майбутнє. Але його нам запевнять лише справжні людські стосунки, а не гроші” – ділилась зі мною дівчина із Наполі. Отже, сімейні стосунки – пріоритет. “А також – правдивість людських стосунків, не фейковість. “Правдивість – ось що я ставлю на перше місце – ділиться хлопець-емігрант. – І насамперед хочу такої правдивості від священиків”.

           

           

          Підготувала Тетяна Трачук

          Читай також

        • Втретє програма «Молодіжний працівник» для тих, хто душпастирює з молоддю в УГКЦ
        • УГКЦ в Італії видала посібник для літніх християнських таборів
        • «Ми не хочемо війни! Але ми маємо боротися для того щоб жити!», — владика Петро (Голіней) у катехизі звернувся до української молоді в Італії. 
          • Оціни

            [ratemypost]