Сьогоднішній світ настільки зосереджений навколо тіла, що навряд чи взагалі піклується про стан душі. Хоча душа потребує здоров’я і зміцнення.
Чи існують такі дослідницькі установи, машини, лічильники, системи, які б дозволяли нам стежити за станом наших душ? Мабуть, ні. Звичайно, стан нашого тіла має надзвичайний вплив на стан нашої душі, і навпаки, якщо дбаємо лише за тіло, то забуваємо про головне — про душу. Фізична активність і правильна дієта безумовно допомагають організму. Однак існує також дуже простий рецепт того, що допомагає душі.
Молитва, піст і милостиня — це наш духовний „тренажерний зал“. Наш простий рецепт для того, щоб зробити душу легшою, здоровішою і готовою до великих викликів. Чому ж тоді ми не повинні присвячувати час, зусилля і турботу частині, яку, очевидно, не можна побачити?
Піст, який є величезним кроком на шляху до енергії нашої душі, часто наче й з добрих намірів, зводимо до дієти. Ми робимо два в одному: в піст відмовлюся від того чи іншого, схудну і між іншим ще й щось здобуту на своєму шляху до неба. Ісус постив у пустелі, молився, готувався до важливої місії великих справ, не дбаючи про вагу і фігуру.
Усі великі особистості з Біблії постили перед важливими подіями, тому що дбали про духовність. Вони йшли таким шляхом здоров’я, щоб параметри їхньої душі дали їм силу і міць для важливої місії, яку вони мали здійснити. Піст разом із молитвою робив їх супергероями без напружених м’язів, але з чистою, готовою до чогось великого, душею.
Плутання дієти з постом позбавляють нас відчуття реального голоду, такого голоду, що загострює почуття, що призводить до самосвідомості, що дійсно відкриває перспективу Неба, який є голодом за Богом. Щоби не замінити свій піст дієтою, у вас вже повинен бути голод — спочатку він може бути невизнаним, незрозумілим, та насправді він виражається в тузі за Богом. Завдяки відмові, перебуваючи в пості, можете загострити свої почуття, стати пильнішими і почати спостерігати.
Тому не варто „пристосвувати“ піст. Не обманюйте себе: після півночі можна, в подорожі — можна, в свято — можна, в інших країнах не поширюється піст — теж можна і т. д.
Тому, приймаючи всі нові резолюції, пов’язані з дієтою, фізичною активністю, не забуваймо про нашу душу, яка навіть більше, ніж тіло вимагає прекрасної „фігури“. В піст потрібно пам’ятати, що це передовсім молитва, яка може привести нас до найважливіших питань. До справжньої місії життя. До Бога.
„Божий голод веде до думки про Бога. Якщо він не задоволений, людина, особливо на порозі смерті, впадає у відчай, тому що не знаходить відповіді на питання про мету і сенс свого існування. І усвідомлює, що протягом всього свого життя він був дурнем“, — сказав папа Бенедикт XVI про справжній голод.
Піклуймося про стан нашої душі. Працюймо над цим разом із найкращим тренером.
Переклад і адаптація Наталії ПАВЛИШИН
