Мої діти живуть без шлюбу. Що робити?

У наш час щораз більше пар обирають собі спосіб спільного життя на віру.

Разом живуть без шлюбу хлопець і дівчина, розлучені пари. Нерідко діти живуть зі своїми партнерами і батьками під одним дахом.

Звісно, всі ми розуміємо, що це є конкретний вибір людини. Але як нам, християнам, можна допомогти у такій ситуації, чи можна і чи варто?

Слід зауважити, що наспавді є різні випадки. До прикладу, якщо двоє людей живуть у цивільному шлюбі і не мають жодних пересторог до того, щоби повінчатись, то таких людей, очевидно, не варто насильно спонукати брати шлюб. Їм найперше треба зустрітись із Богом, а тоді вони зрозуміють, у чому сенс Тайни Подружжя.

Батькам не варто примушувати брати шлюб дітей, які не розуміють його значення, лише щоби все відбулось “як у людей”. Бо потім саме батьки будуть винні в усіх проблемах дітей. Ні, дорослі люди мають робити свідомі вчинки.

Інша ситуація, коли двоє людей не мають ніякого шлюбу – ні цивільного, ні церковного. З такими людьми варто говорити про те, що можна би було якось впорядкувати їхнє життя, але ніякі змушування і різкі звертання уваги не можуть бути у таких випадках.

Бо коли приходимо і відкритим текстом говоримо: що мені не подобається, що ти живеш так, а не інакше, то лише кривдимо. Як багато таких ситуацій, коли батьки через свою радикальну позицію втрачали зв’язок із дітьми на довгі роки.

Якщо дитина пішла з батьківського дому і живе на віру, то ставитись до неї треба “по-людськи”. Син чи донька й самі розуміють, що такий спосіб життя гріховний, але від того ані батьки, ані Бог не любить його чи її менше.

Молодь не ідеальна. Така ж як і дорослі, які розлучаються, як богопосвячені, які залишають свій стан. Цькування і будування муру у стосунках не будуть виходом з цієї ситуації. Але однак і заохочення такого стану і прийняття дітей до свого дому не є добрим кроком.

На жаль, дуже часто вибір вільного способу життя – це результат того, що у релігійному вихованні були якісь проблеми. Можливо, воно було формальним: були відвідини церкви, але не було живої зустрічі з Богом.

Батькам треба молитись за своїх дітей, щоби вони насамперед зрозуміли цінність Божої присутності у спільному житті чоловіка і жінки, виявляти свою позицію щодо такого вибору дітей, але не вороже, а шануючи їхню свобідну волю.

Підготувала Тетяна Трачук