Бога шукає кожна людина — свідомо чи несвідомо. Кожна людина створена на образ і подобу Божу. Тож шукає свого творця.
В цілому світі склалося багато релігій, залежно від ментальності, культури. Кожен шукає Бога своїми шляхами — навпомацки, інтуїтивно чи інтелектом. І цей пошук існуватиме доки буде людство.
Та 2000 років тому сталася подія, яка абсолютно змінила хід людства. Вже не людина шукає Бога, а Бог стає людиною, щоб ми стали здатним провадити божественне життя. Саме через народження, смерть, воскресіння Ісус зробив нас здатними до цього божественного життя.
Символом християнства є хрест. Він має дві перемички — вертикальну і горизонтальну. Для мене ці перемички є важливим символом того, як має виглядати наше життя. У вертикальному вимірі ми маємо бути закоріненими в Бозі. А в горизонтальному — проектувати своє християнство, виявляти його.
Це добре бачимо в прикладі Марти і Марії. В чому була проблема Марти? Вона вважала, що хоче добре робити для Господа. Так, як і ми, часто маючи добрий намір, завершуємо плачевно. Бо затрачаючи час, енергію бачимо, що це не потрібно нікому.
Марія сиділа біля ніг Христа. Тобто перебувала у вертикальному вимірі і пізнавала, що є правдивим добром для неї і для інших. Переконаний, що Марія могла потім клопотатися ще більше від Марти. Та вона знала, що важливе, а що неважливе. У Бога є рішення на всі питання. Це в нас, в нашій голові є багато криз, проблем, депресій. У Бога нема проблем, а є вирішення всього. Тож, коли ми з Господом, то знаходимо відповіді на все. Тобто маємо перебувати в молитві.
Колись блаженний Климентій казав: „Я можу найняти робітників для праці завжди, але найняти до молитви когось — не можу“.
У нас є свої неправильні уявлення про Бога з того, що почули прочитали, пережили. І ці уявлення не дають нам відважно прийти до молитви. Бо це — зустріч із Богом. Часто боїмося, що Бог буде щось від нас вимагати. Ми вибудували власну ідеологію життя. І нам здається, що коли станемо на молитву, то Він розіб’є це. Часто ми не хочемо ставати на молитву, бо не хочемо чути правди. Бо ж, коли ми йдемо на зустріч із Богом, то пізнаємо самі себе.
З усього свого часу Богові приділяємо навіть не 3%. А 97% свого життя, свого часу вкладаємо в земне, що нам не потрібне. Тому важливо задуматися, чому втікаю від молитви, чому так мінімально знаходжу часу для Бога. Продовжуймо пізнавати правду про молитву.
З усього свого часу Богові приділяємо навіть не 3%. А 97% свого життя, свого часу вкладаємо в земне, що нам не потрібне. Тому важливо задуматися, чому втікаю від молитви, чому так мінімально знаходжу часу для Бога. Продовжуймо пізнавати правду про молитву.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
