Всі ми переживаємо періоди відчаю, «темні хвилини», коли здається, що все втратило сенс, і саме тоді християни повинні виявляти витривалість, аби «досягти обітниці», не піддаючись спокусі відступити назад. Такими думками поділився Папа Франциск, зосередивши свою увагу на першому читанні, яке було почерпнуте з 10 глави Послання святого Павла до Євреїв.
Християнське життя – не постійне свято
Як зауважив проповідник, Апостол Народів пише цього листа до християн, «які переживали темний період», адже розпочалися переслідування. Кожна людина в своєму житті переживає хвилини пригнічення, «коли почувається нічим». Хвилини вичерпаності переживав навіть Ісус…
«Християнське життя не є карнавалом, безперервним святом та радістю. Християнське життя має прекрасні миті та лихі періоди, моменти літеплості, відчуженості, коли все втрачає сенс… період спустошення, – підкреслив Святіший Отець. – І саме на такі хвилини, чи то спричинені переслідуваннями, чи внутрішнім станом душі, автор Послання до Євреїв стверджує: “Вам потрібна лише терпеливість”. Для чого? “Щоб, виконавши Божу волю, одержати обітницю”. Витривалість, аби дійти до обіцяного».
Засоби проти відчаю
Що ж потрібно для того, аби протистояти почуттю спустошення та відчаю. Йдучи за святим Павлом, Папа наголошує, що потрібно пригадувати «щасливі дні зустрічі з Господом». А по-друге, не втрачати уповання на те, що було обіцяне. Важливо, щоб у важкі хвилини «не відступити назад».
«Чинити спротив у важкі хвилини, але спротив пам’яті та надії, протистояти серцем, адже серце, коли думає про прекрасні хвилини – дихає, коли споглядає на надію – також дихає. Саме це слід чинити в періоди відчаю, щоб знайти як негайну втіху, так і відраду, обіцяну Господом», – підкреслив проповідник.
Приклад мучеників
У цьому контексті Святіший Отець згадав про свій минулорічний візит до Литви, де його вразило свідчення мужності численних християн, що «були витривалими у вірі». «Також і сьогодні чимало людей страждають за віру, але пам’ятаючи про свою першу зустріч із Ісусом, не втрачають надію та прямують вперед», – сказав він, підсумовуючи, що коли «диявол напосідає на нас зі спокусами, нашою неміччю, слід скеровувати свій погляд на Господа» та «пригадувати зустріч з Господом і надію, яка нам належить».
