Наша душа – храм, де чекає Бог

Читай також

  • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • Наша душа – храм, де чекає Бог

          Якщо звернемось до історії, особливо історії вибраного народу, то зауважимо, що для кожного із них завжди було величезною честю і радістю відвідати Єрусалимський храм. Люди часто навіть з-поза меж Юдеї старались відвідати його.

          Ця подорож ніколи не була проста: палюче сонце без жодного затінку. Але люди йшли до Храму Господнього, щоби зустрітись незважаючи ні на що.

          Йшли, щоби зустріч із Богом відбулася.

          Дорогою додому люди звертали свій погляд до Єрусалиму, де пережили зустріч із Господом, молячись.

          З приходом Ісуса все докірінно змінилось.

          Ви – храм Духа Святого, каже апостол Павло. Ми можемо поклонятись Господеві завжди, повсякчас і всюди, а не лише у конкретному місці.

          Ми є храм Господній.

          І завдання кожного з нас не є їхати у прощі і паломництва.

          Вони мають для нас велике значення. Але найважливіше для нас – це розпочати своє паломництво до храму своєї душі. І це дуже непросто, бо змалечку звикаємо жити на матеріальному рівні. Але, окрім матерії, в людини ще є душа. Це складно: із матеріального комфорту розпочинати прощу до храму своєї душі.

          Не йдеться про психотерапію, психоаналіз, а про щось значно глибше: про храм Божий, образ Божий, подоба Божа всередині кожного з нас.

          Господь є всередині нас, може ми просто ще не досвідчили Його там, ще не були в паломництві до Божого храму у нас. Якщо ми зрозуміємо це, то, можливо, відкриємо для себе щось абсолютно нове у своєму покликанні.

          Святим вдавалось іти до на зустріч з Богом у своїй душі і це не означає втечі від світу зовнішнього, навпаки.

          Знаходьмо час, щоби приклонитись перед Господом, який перебуває у нашій душі.

          За матеріалами:

          Підготувала Тетяна Трачук

           

          Читай також

        • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)