Владиславу Козаченку 29 років. Він — родом Первомайська, що на Миколаївщині. Змалку не ходив до церкви і не був хрещений.
— Я не вірив у Бога, і був переконаний, що це — казки для дітей, — каже Владислав.
Чоловік із дитинства грає на сопілці, і будучи студентом, вирушив Україною у пошуках кращого життя. У Тернополі вперше побував у 2009 році.
— Я їздив на талант-шоу у Київ, і, проїжджаючи через Тернопіль, побачив, що на вулиці багато студентів грали на музичних інструментах. Вирішив також пограти, — розповідає сопілкар. — Враження засіли в душі, місто мені дуже сподобалось.
Потім Владислав повернувся у рідне місто. Почав спілкуватися у соцмережі із тернополянкою, згодом вона запросила його в гості. Ця дівчина була віруючою. Саме в цей час у Тернопіль привезли одне з найперших іконографічних зображень Ісуса — нерукотворний образ Христа з Едесси. І вона попросила Владислава піти в храм разом із нею.
— Я не хотів йти до церкви, але дівчині вдалось мене вмовити, — каже чоловік. — І побачене перевернуло мій світогляд. Ці відчуття не передати словами, я тоді справді повірив у Бога.
Саме після відвідин Тернополя і побаченого Нерукотворного Образу з Ватикану Владислав Козаченко поміняв своє життя і почав відвідувати храм та молитись. Потім, зібравши із думками, вирішив охреститись у Катедрі.
— Я пішов до Архикатедрального Собору, розповів отцям, що нехрещений та власну історію про Нерукотворного Спаса, – продовжує чоловік. — Вивчив основні молитви, ходив на недільні і святкові Літургії в Катедру.
Але найважчим завданням для Владислава виявилось знайти хрещених батьків.
— Мій хресний батько — священик Архикатедрального собору, бо нікого не вдавалось знайти, — зазначив Владислав. — А хрещена мати — бабуся моєї подруги із Тернополя.
Чоловік розповідає, що зараз постійно відвідує церкву, а за порадами звертається до свого хресного батька.
