Після побаченого образу Спаса Нерукотворного, сопілкар із Миколаївщини вирішив охреститися

Читай також

  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • Після побаченого образу Спаса Нерукотворного, сопілкар із Миколаївщини вирішив охреститися

          Владиславу Козаченку 29 років. Він — родом Первомайська, що на Миколаївщині. Змалку не ходив до церкви і не був хрещений.

          — Я не вірив у Бога, і був переконаний, що це — казки для дітей, — каже Владислав.

          Чоловік із дитинства грає на сопілці, і будучи студентом, вирушив Україною у пошуках кращого життя. У Тернополі вперше побував у 2009 році.

          — Я їздив на талант-шоу у Київ, і, проїжджаючи через Тернопіль, побачив, що на вулиці багато студентів грали на музичних інструментах. Вирішив також пограти, — розповідає сопілкар. — Враження засіли в душі, місто мені дуже сподобалось.

          Потім Владислав повернувся у рідне місто. Почав спілкуватися у соцмережі із тернополянкою, згодом вона запросила його в гості. Ця дівчина була віруючою. Саме в цей час у Тернопіль привезли одне з найперших іконографічних зображень Ісуса — нерукотворний образ Христа з Едесси. І вона попросила Владислава піти в храм разом із нею.

          — Я не хотів йти до церкви, але дівчині вдалось мене вмовити, — каже чоловік. — І побачене перевернуло мій світогляд. Ці відчуття не передати словами, я тоді справді повірив у Бога.

          Саме після відвідин Тернополя і побаченого Нерукотворного Образу з Ватикану Владислав Козаченко поміняв своє життя і почав відвідувати храм та молитись. Потім, зібравши із думками, вирішив охреститись у Катедрі.

          — Я пішов до Архикатедрального Собору, розповів отцям, що нехрещений та власну історію про Нерукотворного Спаса, – продовжує чоловік. — Вивчив основні молитви, ходив на недільні і святкові Літургії в Катедру.

          Але найважчим завданням для Владислава виявилось знайти хрещених батьків.

          —  Мій хресний батько — священик Архикатедрального собору, бо нікого не вдавалось знайти, — зазначив Владислав. — А хрещена мати — бабуся моєї подруги із Тернополя.

          Чоловік розповідає, що зараз постійно відвідує церкву, а за порадами звертається до свого хресного батька.

          20хвилин Тернопіль

          Читай також

        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            [ratemypost]