Іноді ми так грузнемо в обов’язках і потребах, що перестаємо запитувати себе: чого потребую саме зараз? Чого б мені хотілось? Це дуже важливі питання, бо запорукою справжнього щастя є займатися тим, чим хотілось би.
Часом тобі хочеться, щоби нічого на світі тебе не обмежувало? Тут і зараз могти усе? Але чи цілковита свобода – це не ознака самотності?
Нестача меж – нестача стосунків
Якщо можеш чинити так, як заманеться, якщо ніхто тебе не обмежує, то значить – у тебе немає можливості стосунку з другою особою. У справжніх стосунках завжди є межі. Навіть у короткочасних взаєминах з іншими людьми мусять бути певні бар’єри. В іншому разі про справжність не йдеться.
Бо твої межі окреслюють те, ким ти є, за що відповідаєш, як і межі іншого. Кордони кожної особи говорять про те, що для неї прийнятно, а що – ні.
Якщо у конкретних відносинах ти можеш усе, то значить, що інша особа пристосовується до тебе, не проявляє себе, не є, власне, собою. Отже не йдеться про стосунки, в яких відбувається справжня зустріч двох. Коли можеш усе – ти самотній.
Уяви собі ситуацію, що хтось із близьких ніколи не говорить тобі «ні». Погоджується з усім. Коли запитуєш, чого бажає, що би йому хотілось – каже, що того ж, що тобі. І так щоразу. Як почуватимешся?
Не йдеться про те, щоби могти робити усе, що заманеться.
І хоч багато хто каже, що саме того прагне, однак, здається, вони прагнуть зовсім не того.
Прагнення до відсутності кордонів пов’язане з
Буденністю
Браком можливості самоствердження
Нестачею часу для себе
Незадоволенням своїх потреб
Іноді ми так грузнемо в обов’язках і потребах, що перестаємо запитувати себе: чого потребую саме зараз? Чого б мені хотілось? Це дуже важливі питання, бо запорукою справжнього щастя є займатися тим, чим хотілось би.
Те, що хтось каже нам «ні» зовсім не погано, те, що говоримо «ні» іншим – цілком нормально.
Нами і справді нерідко керують постійні «мушу». Піти туди, зробити те. Але чи не варто частіше запитувати себе: а чого я хочу тут і зараз. Замість чого реалізую довжелезні списки «повинен» і «мушу»?
Кожен з нас потребує своїх кордонів, в яких міг би відчувати себе задоволеним і щасливим, займаючись «бажаними» справами. Так нам вдасться відчути оту свободу, якої прагнемо. І тільки так надалі легше служити ближньому у справжніх стосунках.
Адаптація Тетяни Трачук
