Ми з чоловіком довго чекали другої дитини. Наші зусилля ніяк не давали результату. Я вирішила змінити пріоритети. Пішла на іншу роботу і розпочала професійний курс.
Зараз був не найкращий час, щоби завагітніти. Через 6 місяців на новому місці роботи нарешті можу піти у відпустку і на плановому візиті до гінеколога чую: “Вітаю!”- сказав лікар після огляду.
Світ на хвильку зупинився. Була щаслива, але побоювалась водночас. Нова робота, підписаний контракт, проблеми на роботі у чоловіка, а ще той курс.
На роботі до мене поставились із розумінням, курс вдалось завершити незважаючи на вагітність. Животик ріс і настав час пренатальних обстежень. На першому ж обстеженні мені сказали, що у плоду діагностовано розщеплення хребта, важку недугу. Я заніміла.
Я за професією медсестра і добре знала, що чекає таких хворих на щодень. Коли розповіла про результати обстеження чоловікові, то не почула від нього бажаної підтримки. Залишилась із проблемою сам на сам.
Єдине, що жінка в цьому стані хоче почути – це, мабуть, слова підтримки і заохочення. Я зрозуміла, що він не готовий прийняти хвору дитину. Але хто готовий до такого?
Я почала щиро молитися через заступництво Святішого Отця Івана Павла ІІ, щоб він заопікувався цією маленькою істотою.
Я ще раз порозмовляла з чоловіком і пояснила, що, можливо, ми були обрані, щоб забезпечити таку дитину домом і турботою. Дні та місяці збігали і… черговий пренатальний огляд.
Цього разу не було сліду минулого діагнозу, однак виявлено гідроцефалію, потрібна операція плоду ще до приходу на світ і опісля теж. Шок і недовіра.
Наступні місяці пройшли у страху за життя і здоров’я дитини. Як зараз відреагує чоловік? Складний час.
Чоловік сприйняв ще одну погану новину значно спокійніше. Період другої вагітності був настільки неспокійним, що я не розмовляла з животиком. Не можу сказати чому, думаю, що це було результатом страху, що щось піде не так і я втрачу мою вагітність взагалі.
Я продовжувала молитися. Коли прийшов час пологів, на світ з’явився здоровий великий хлопчик: 10 за шкалою апгар, 3800г, 60 см.
Сльози лились струмками. Павло народився 18 травня 2015 року. 18 травня народився і Святіший Отець Іван Павло ІІ. Гадаю, те, що мають спільну дату народження – це був знак, що Отець з нами і що це не єдина ознака його присутності в нашому житті.
Варто довіряти і вірити в Божий план. Навіть якщо це екзамен нашої віри.
Переклад Тетяни Трачук
Бог є скрізь і всюди. Воістину: хто вірить – той бачить!