Дуже багато людей, що приходять до мене на розмову, розповідають про те, що минуло у їхньому житті – про помилки, яких допустились, нещастя, кататстрофи – і це найчастіше пов’язане з почуттям провини.
Люди дивляться на своє життя і бачать те, що зробили неправильно, не розуміючи цього колись. І майже усі намагаються створити собі картинку “альтернативної реальності”, запитуючи себе: а що би було, якби? Якби тоді не зробив того чи іншого вибору, кроку, вчинив по-іншому, то може все моє життя склалось би інакше.
Це така річ, яка повторюється напевно у кожного – спокуса постійно оглядатись, живучи з почуттям провини або ілюзіями можливого “кращого” життя.
Або ж інша сторона медалі: людина постійно заглядає у майбутнє. Що мене чекає надалі? Які труднощі, нещастя, випробування? Як з усім цим собі зарадити?
В такі моменти я завжди пригадую собі біблійну історію Мойсея, який шукав всеможливих причин не брати на себе місію, яку приготував йому Бог. І в розмові з Творцем Мойсей запитує, а яке ж Господнє ім’я. “Я є Той, Хто є” – чує відповідь.
Вдумаймось лише! Бог не сказав – Той, Хто був чи буде, але є.
Ми теж є тими, хто є тут і зараз. Тому постійне озирання назад або ж заглядання в майбутнє значною мірою позбавлені сенсу. Перестань створювати альтернативні версії свого минулого і майбутнього.
Не від Бога походять ці думки – постійне повернення до минулого чи страх перед майбутнім – а від злого. Докори сумління дані нам для того, щоби врешті звільнити, допровадити до свободи, коли приходимо до сповіді і виявляємо свої гріхи, звільняємось від них.
Натомість нав’язливі докори не є Божими вказівками. Такі думки слід викорінювати, як тільки вони з’являються. Так само і постійні роздуми про майбутнє не походять від Бога, бо Він дає нам гармонію, а не неспокій.
Живи тут і зараз, бо саме тут і зараз є Бог і є ти. Тебе немає 20 років тому і 10 років через – нічого не зможеш з цим зробити, то залиш це!
І тут не йдеться про те, щоби не планувати свого життя. Ні, не дозволяй злому мучити тебе страхітливими думками про майбутнє чи минуле.
Підготувала Тетяна Трачук
Треба жити теперішнім! Але минуле нам дає уроки; і трохи думати за майбутнє- поки молоді, то легше вийти заміж (не всі з сімейним чи монашим минулим), народити (природа може брати своє), піти на роботу (часто на роботу беруть до 35).