Якщо глянути на закохану пару, яка готується до весілля, складно уявити і повірити, що за якийсь там рік чи два двоє цих закоханих будуть мало що ненавидіти одне одного, прагнучи розлучення.
Статистика “миттєвих” розлучень пар, які ще вчора клялись у вічній любові, а сьогодні вважають той вчинок фатальною помилкою, вражає. Чому так? Можливо є якісь об’єктивні причини?
Звісно, у кожного подружжя створюється свій особливий клімат, який відповідно і сприяє тому чи іншому сценарію розвитку подій. Однак всі ми люди і наші моделі поведінки дуже часто подібні, а отже можна припустити, що існують певні універсальні “граблі”, на які ми з вами впевнено наступаємо. Ось деякі з них.
- Відкидаємо той факт, що чоловіки і жінки різні
Здавалось би, не можна було би сказати чогось банальнішого. Однак сьогодні постійною боротьбою за рівність прав чоловіка та жінки дуже часто наче робиться спроба зруйнувати сам факт інакшості. Чоловіки і жінки бачать світ по-різному і тому вимагати одне від одного стовідсоткового розумння або ж виконання ідентичних завдань трохи безглуздо.
Жінка може бачити тисячі складок на шторах, персиковий відтінок тюлю, помите чи брудне вікно, доглянутий вазон на підвіконні, а чоловік в той же час бачить… вікно. Ми різні і нам слід вчитись сприймати одне одного такими, якими ми є, а не такими, якими ми собі уявляємо своїх подругів.
2. Хапаємось обоє за кермо
Запорукою здорових стосунків є правильний для обох розподіл ролей, насамперед керуючих. Якщо цього не налагодити – стосунки не складаються. Справа у тому, що якщо від початку в подружжі жінка береться за кермо, то чоловік плавно відходить, потрапляючи в бермутський трикутник – ліжко, телевізор, холодильник. Він стає інфантильним. А слід розуміти, що чоловіки – добрі стратеги. Жінці комфортно керувати у гавані, у відкритому морі її впевненість зникає. І тоді чоловіка майже нереально витягнути із того чудового комфортного простору, який він собі вибудував. Тому бажання керувати чоловіком – не зовсім те, чого варто прагнути, якщо жінка хоче бачити поруч із відповідальним чоловіком.
3. Мультизадачність – не зовсім чоловіча риса
Жінки легко переключаються: з емоцій на логіку і так до безкінечності. Чоловікові це значно складніше. Якщо він переключився на почуття – вони панують ним вповні, він часто навіть не в силах керувати своїми емоціями, його “несе” ця хвиля. Натомість якщо він мислить, то проявити свої емоції в той же час для нього вартує ну просто титанічних зусиль. Жінкам це важко зрозуміти, але обом таку відмінність варто прийняти і поважати одне в одному. Жінка може варити суп, прибирати, говорити по телефону водночас, а чоловік від списку завдань, оголошеного дружиною нараз, може просто закипіти.
4. Не зняті маски
Часу зустрічань іноді не достатньо для того, щоби розгледіти, а де, власне, межа одягнутих масок і що, врешті, під ними. Звісно, на побаченнях кожен намагається показати себе якнайкращим. Натомість подружжя – це простір, позбавлений масок. Іноді, коли після одруження обоє бачать одне одного такими, якими є насправді, це може дещо шокувати і створювати проблеми. Однак тут справа глибша – йдеться насамперед про внутрішню зрілість до подружжя і водночас готовність сприймати свого подруга таким, яким він є, а не таким, яким він нам здавався або яким ми хотіли його бачити.
5. Невміння спілкуватись
Неналагоджена комунікація – глобальна проблема. Говоріть про усе до деталей з першого дня спільного життя. Мовчання, яке закінчується криками і вибухами, не той шлях, який приведе до щасливих стосунків. Не варто забувати про висловлювання від свого імені. Ніхто з нас не в силах змінити іншого, ми можемо змінювати лише себе, а отже говорити про свої почуття, коли щось не влаштовує.
Підготувала Тетяна Трачук
