Говорячи про молитву, ми сприймаємо її, як щось відокремлене від реального життя. Щоденно ми виконуємо ті чи інші обов’язки, а на молитву виділяємо певний час.
Та з іншої сторони, біда, якщо пам’ятаємо про Бога лише у відведений час. Адже, промовляючи молитву Царю небесний, говоримо, що Він є всюди і все наповнює. Нам треба вчитися уважності розпізнавати Бога, який стоїть за всім. Коли будемо зауважувати деталі, події, людей, обставини, то зрозуміємо, як часто з цієї нашої уважності зароджуватиметься молитва. Ми бажатимемо подякувати Богові.
Важливо бачити все, за чим діє Бог. За час Літургії ми багато разів повторюємо — «Будьмо уважні». Ми є неуважні до свого життя. Бог постійно до нас говорить, діє, ми маємо придивлятися до свого життя.
Ми звертаємся до Бога в трагедіях, труднощах. Невже треба чекати моменту, коли щось станеться?
Ми для Бога — важливі. Він до нас промовлятиме — лише будьмо уважні.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
