Чекала на можливість купити цю книжку, як чекаємо на якусь важливу зустріч. Не перший рік залюблена в тексти авторки – Marichka Paplauskaite, надихаюся її дописами тут, у фейсбуці. А, тримаючи в руках книгу, була впевнена, що смакуватиму історії, розтягуючи читання, щоб наповнюватися ними під особливий настрій.
Але…
Рядок за рядком, сторінка за сторінкою, і незчулася, як глибокий смак історій просто поглинув мене і не відпускав, доки не дочитала останнє слово. Навіть не знаю, що було сильнішим: бажання побачити, як Бог діє в житті кожного героя, чи як кожен із них доходив до того, що саме віра є єдиним проводирем у їхньому житті.
Майстерно протягнена в текстах нитка, допомагає і собі усвідомлювати: справді, Бог – поруч, і навіть, коли від безсилля і відчаю хочеться просто розпорошитися і зникнути, Він дарує надію, посилаючи в твоє життя людину, через яку діє, чи врешті миттєво переламує ситуацію. Тоді розумієш: саме Його втручання стало для тебе порятунком.
Впевнена, що ще не раз смакуватиму цією кгигою. І знаю, що ці історії не припинять відгукуватися в моменти, коли буду спокушена безсиллям: тепер ще натхненніше шукатиму Його присутніть.
Зрештою, спробуйте побачити Бога, навіть там, де, здається, панує безпросвіток тьми. І не соромтеся показувати Його іншим. Інколи саме це може стати для когось порятунком.
Наталія ПАВЛИШИН
