Яке значення взуття мало в Біблії

Читай також

  • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
  • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
  • Варто довіряти людям: довіра дає крила
        • Яке значення взуття мало в Біблії

          Мойсей і Ісус Навин повинні були зняти своє взуття через святість землі, обмін взуттям завершив угоду в книзі Рут, а в Псалмах сказано про кидання сандалів на Едом… Що ж означає взуття на Близькому Сході?

          Я намагався протиснутися зі своїм важким багажем у переповнений поїзд, який прямував до аеропорту в Тель-Авіві, і з жахом спостерігав, як мій черевик злетів і впав між платформою і потягом. Я остовпіло дивився, як черевик безпорадно лежить і раптом усвідомив, як важливо щось мати на ногах. Я просто не міг обійтися без взуття. Потрібно було прийняти рішення ― йти далі, стрибаючи на одній нозі, і постаратися знайти інше взуття в аеропорту, або пропустити поїзд, щоб вирішити цю проблему, не запізнившись при цьому. Врешті, операція з порятунку взуття увінчалася успіхом, і коли я добрався до аеропорту, мені було над чим поміркувати, продовжуючи свій шлях.

          Зняти взуття

          Старозавітні угоди часто укладалися із застосуванням взуття, і цьому є вагома причина. Без взуття ми безсилі. Ми упокорені. Ми слабкі і недієздатні. Ми не можемо продовжувати свій шлях.

          Солдат не може битися без чобіт, фермер не може зорати поле, мандрівник не зможе далеко піти… Одного разу я познайомився з чоловіком, якого пограбували до останньої копійки і змусили йти по жаркій пустелі босоніж, тому що грабіжники забрали його взуття ― страждання, яке він пережив ― неймовірне.

          Бог нагадує ізраїльтянам, що їхній одяг і їх сандалі ― ніколи не зношувалися, поки вони бродили впродовж 40 років в пустелі, і це чудове і важливе забезпечення.

          Коли на стародавньому Близькому Сході чоловік знімав взуття, він робив себе явно вразливим ― тим самим віддаючи себе на милість того, кому віддавав своє взуття. Так демонстрували довіру і підпорядкування.

          В Ісаї 9: 1-7 сказано (приблизно за тисячу років до фактичного події), що у нас народиться Син … а прямо перед цим ― послання про тріумфальну перемогу:

              «Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло.

          Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють.

          Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки – як за часів Мідіяна.

          Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров’ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий.

          Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру.

          Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, – ревність Господа сил це чинить.

          Господь послав до Якова слово, і воно в Ізраїлі впало… »

          Взяти чоботи воїна і спалити їх ― це, практично, державний переворот. Після такого досить складно відновитися. Це є блискучою перемогою для паліїв взуття і нищівною поразкою для босоногого ворога. Цей насичений уривок також оповідає нам про повне тріумф Ісуса Навина і про контрастує безсиллі ворога.

          Одягти взуття

          Пізніше в Біблії, в Новому Завіті, ми бачимо більше посилань на взуття, але на цей раз значення має його наявність на ногах. Знову використовуючи військовий контекст, Павло закликає Ефесян (6: 13-15):

              «Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися.

          Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости

          і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру».

          Бути взутим ― це символ готовності до бойових дій. Але цей уривок говорить про стійкість, захист і мир. Мені подобається, що він вибрав взуття, щоб позначити нашу готовність, засновану на Євангелії ― відсутність взуття виводить з ладу, але якщо ми одягнемо його, ми готові діяти.

          Крім того, в Діяннях 12: 7-8 бачимо, як щоденна рутина ― пробудження вранці і одягання приймає новий поворот, коли Петро перебуває у в’язниці:

              «Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.

          Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною».

          Бог робить приголомшливий трюк, розриваючи ланцюги, але Петро все ще повинен встати і взутися. Теоретично, Бог міг і зібрати його чудесним чином, але це було частиною справи ― Петро повинен був виконати те, що міг, а неможливе було зроблено Божою силою. Петро мав діяти і бути готовим. Він повинен був одіти своє взуття і слідувати за ангелом на свободу.

          Робіть все на славу Божу

          Тому наступного разу, коли ви знімаєте взуття, подумайте в цей момент про свою босу вразливість, свою нинішню слабкість і недієздатність, і переведіть думки на свою залежність від Бога. Ви можете дозволити цьому моменту бути актом підпорядкування Йому і капітуляції перед Ним ― покладаючись на Його милість і визнаючи Його святу присутність із вами.

          І коли ви одягаєте свої черевики, подумайте про Петра, приголомшеного і розгубленого, що готується зробити свої наступні кроки на шляху до свободи і пригод, які Бог приготував для нього. Подумайте про підбадьорення Павла, який говорив взутися і про готовність Євангелії миру. Підготуйтеся інтелектуально і духовно на весь день і будьте готові до завдань, які Бог має для вас, якими б вони не були.

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
        • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
        • Варто довіряти людям: довіра дає крила
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Leave a Comment