Від любові до ненависті. Чому найближча людина може стати ворогом?

Читай також

  • Наслідки первородного гріха
  • Як віра уможливлює дію Бога в нашому житті
  • Молімося, прощаймо і віддаймо себе в руки Бога, бо Він ― справедливий і воздасть кожному по ділах Його
        • Від любові до ненависті. Чому найближча людина може стати ворогом?

          Зустрічаючись на своєму життєвому шляху з труднощами, ми напевно нерідко переконувались, що близька людина є джерелом підтримки та сил. Але, мабуть, мали досвід також і протилежний, коли той, кого дуже любимо і цінуємо, раптом починає бути для нас ворогом.

          Накопичені емоції

          Наростаюча ворожнеча між двома людьми може бути наслідком накопичених і неусвідомлених емоцій. Іноді ми стримуємо свої емоції свідомо, а дуже часто також це відбувається без нашої волі. Найчастіше ми пригнічуємо гнів. З різних причин ми боїмося висловити його, і нерідко саме його усвідомлення викликає у нас великий страх.

          Наша психіка блокує доступ до емоцій, які вважаємо загрозливими, яких ми не приймаємо, яких соромимось або через які відчуваємо провину. На жаль, те, що вони придушені не означає, що їх не існує.

          Невиражений гнів – це величезна кількість енергії, яка залишається ув’язненою у нашому тілі. Рано чи пізно “накопичення” вибухає. Найчастіше це відбувається тоді, коли вже не можемо впоратися. Коли ми втомлені або слабкі. Часто трапляється, що ми проектуємо власний гнів на кохану людину. Нам здається, що це вона – зла, бо в той момент ми не усвідомлюємо своєї люті до неї.

          Усвідом, що відчуваєш

          Щоби навчитись керувати своїми емоціями слід, насамперед, усвідомлювати, що відчуваєш. Для самого себе слід описати те, що відчуваєш, прийняти і подумати, а в чому причина конкретно цієї емоції. Яка ситуація вивела тебе, що залишилось не проговорене?

          Зарадити собі з емоціями – це навчитись виражати їх тут і тепер, конструктивно, не ранячи при цьому іншу людину.

          Дуже часто ми виливаємо свої негативні емоції, отримані від сторонніх осіб, на близьких людей. Бо з ними почуваємось найбільш безпечно. Як кажуть, найбільше ранимо тих, кого найбільше любимо. Приглумлені емоції на роботі виливаються зі страшною силою у якійсь абсолютно нейтральній ситуації вдома. І що далі?

          Непропрацьовані емоції

          Джерелом емоційних вибухів можуть стати також емоції, з якими живемо впродовж років, не пропрацьовані емоції. І дисбаланс у стосунках може виникнути, наприклад, тому, що з дитинства ви звикли: мовчання – це поганий знак, мовчання означало, що батько чи мати розгнівані. І тому зараз мовчання коханої людини вас насторожує, тоді як для неї – це спосіб відпочити чи розслабитись. У стосунках дуже важливо пізнати самого себе і говорити, особливо якщо щось “здається”.

          Те, що твоя близька людина видається тобі ворогом, це може бути також результатом перенесення: ми несвідомо наділяємо іншого тими рисами, яких у собі не сприймаємо. Подумай, що тобі не подобається у поведінці коханої людини, чого ти від неї очікуєш? Чи не твої це слабкості? Чи не вважаючи когось лінивим, заздрісним, агресивним і т.д. не намагаєшся ти приховати таким чином сам від себе своє справжнє обличчя?

          Однак постійне знецінювання близької людини не може вилікувати наші проблеми з самооцінкою.

          Звинувачення

          Причиною гніву між закоханими людьми можуть бути також взаємні звинувачення. Коли не хочемо нести відповідальності за свої вчинки, слова чи думки, то намагаємось звинуватити того, хто поруч.

          Наприклад, забувши щось купити в магазині, звинувачуємо свого чоловіка-дружину у тому, що не написав чи не написала списку продуктів для покупок.

          Маючи проблеми зі спільними справами, намагаємось регулярно “перекидати” провину на іншого, особливо, якщо знаємо, що той інший “візьме” її на себе.

          У спільному житті немало таких ситуації, коли потреби і бажання однієї зі сторін залишаються незадоволеними. І це є грунтом для потенційного конфлікту. Боротись за свої права, чи ні? Невідомо, де закінчиться розмова, а почнеться агресія.

          Ти чи Я? Це щоденний квест подружжя. І завжди хтось змушений відмовлятись на користь іншого. Чи не занадто часто відмовляєшся саме ти?

          Регулярна “відмова собі у чомусь” спричиняє те, що ми починаємо закидати близькій людині неповагу до себе і своїх потреб. Ми звинувачуємо, ми сердиті і розгнівані. Не варто допускати цього. Говори про свої потреби подругові і може їх вдасться реалізувати, не допускаючи до негативних наслідків постійної відмови собі.

          А потім запитай себе, чи насправді твій чоловік чи дружина є таким, якого собі його уявляєш і як про нього думаєш? Спробуй відділити факти від своїх уявлень, проаналізувавши її-його поведінку.На що вказує реальність, а про що говорять твої фантазії, уявлення, очікування? Є неспівпадіння, правда?

          Адаптація Тетяни Трачук

           

          Читай також

        • Наслідки первородного гріха
        • Як віра уможливлює дію Бога в нашому житті
        • Молімося, прощаймо і віддаймо себе в руки Бога, бо Він ― справедливий і воздасть кожному по ділах Його
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Тетяна Трачук
              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Leave a Comment