Який ти християнин?..

Читай також

  • Ознаки зла
  • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Який ти християнин?..

          У переддень Неділі Царя-Христа…
          Християнство третього тисячоліття…
          Віра…
          Чи просто традиція…
          Думки вголос

          Слава Ісусу Христу…
          І так… Бути християнином… Сьогодні…
          Що значить цей вислів для нас, українців…
          Потомків прадавньої Київської Русі-України…
          Охрищених Великим Володимиром…
          Бути християнином…
          Що це…
          Справу доброго тону…
          Гарна українська родинна традиція…
          Просто мода…
          Бути християнином…
          Це справа переконання… Справа інакшого погляду на своє життя… Християнство є автентичним і специфічним життям… Не можна поєднати християнства з якимось іншою моделлю життя…
          Світ… Опирається на егоїзмі…
          Христос… Пропонує любов до ближнього…
          Світ… Рекламує захланність…
          Христос… Говорить про великодушність…
          Світ… Наповнений пристрастями…
          Христос… Завжди випромінює чистоту…
          Світ… Це царство гордості…
          Христос… Вічний приклад покори…
          Світ… Озброєний у насилля…
          Христова зброя це терпеливість…
          А відтак…
          Не грай ролі християнина, якщо живеш поганським життям…
          Не думай…
          Що зможеш бути християнином, залишаючись при старих звичках… При давньому способі думання… Оцінюванні людей… Подій… Справ…
          Не можеш…
          Мати таке мірило оцінювання, яке має світ…. Бачення і оцінювання світу є зовсім протилежне баченню і оцінюванню Христа…
          Не можеш…
          Бути християнином і одночасно вважати убогість за велике нещастя… Хворобу за прокляття… Життя за нещасливу долю… Життєві труднощі за злий урок…
          Не можеш…
          Бути християнином, і одночасно трактувати життя як забаву… Як конкуренцію… Як спосіб забезпечення собі вигідного існування…
          Не можеш…
          Бути християнином, якщо трактуєш свого ближнього як слугу… Як знаряддя, що служить для заспокоєння приємності… Чи збільшення продукції…
          Не можеш…
          Бути християнином, якщо стосунок шлюбний трактуєш, як стосунок еротичний… Чи ще гірше… Товар на продаж…
          Не можеш…
          Бути християнином, якщо вважаєш свою професію за неминучу неволю…
          “Напівхристиянин…”
          Не існує навіть такої думки… Переконайте самого себе та й інших…
          Християнство…
          Це справа сильних духом… А не боягузів і людей слабких духом… Легко воювати з ворогом, якого бачиш… Але воювати і перемагати самого себе… Це справді геройство, подивугідне…
          Якщо хочете бути вільними… Не вагайтеся розв’язати вузол своїх пристрастей… Прийміть рішення… Відітніть їх… Не зволікайте… Немає іншого виходу…
          Маєте схильність до поганого навику… Зірвіть з ним… І не буде викидів сумління…
          Потягає вас дорога, яка провадить до злого… Заверніть з неї….
          Нехай вас не зраджує біль і терпіння… Будьте мужніми…
          Життя розпочинається від зречення… Через зречення досягається духовна зрілість… Дякуючи зрілості, людина стає господарем у власному домі…
          Щоб піднятись на вершину гори…
          Потрібно відірватись від землі…
          А відтак…
          Роботи багато…
          Історія…
          Французький письменник описує стан душі людини, котра замолоду не стримувала себе…
          Сивоголовий старець роздумує над своїм життя… Не журився про характер і сильну волю… Його душа жила так, як диктували її тимчасові настрої…
          Нема на землі другого такого зболеного серця і змученої душі… Може ще хвилина… і відкриється перед нею гріб… З дня на день зближається до людини смерть… А він з острахом спостерігає, що з цілого свого так довгого життя крім помилок, гріхів та хворіб… Нічого із собою не несе…
          Наче сонна мара кружляє в його пам’яті чудовий травневий ранок… Батько перший раз випровадив сина у незнану путь земного життя…
          І що далі…
          А далі ця фатальна хвилина… Він… Молодий юнак… Що так добре поводився і подавав прекрасні надії… Замість твердої, важкої дороги чеснот… Замість обов’язку… замість честі… Він вибрав дорогу тілесних розкошів та гріхів… Дорогу, що привела на згубу…
          Невимовна скарга виривається із серця сивоголового старця… У темну зимову ніч розлягається несказаний крик болю…
          «Коли б ще раз повернути молоді літа…
          Тату…
          Постав мене ще раз на роздоріжжі… Щоб я міг ще раз вибрати заново…»
          Але… Лише морозна тиша зимової ночі… Без жодної відповіді… Поглинула болючу скаргу страждального старця… Можливості нового вибору для людини ніколи вже не буде…

          Варто працювати над собою…
          Варто виробити та загартувати сильну волю і характер.
          Варто добре прожити життя і сповнити його обов’язки.
          І коли догоратимуть останні дні нашого земного життя… Не буде в нас болю і скарг…
          А буде радість і спокій… Бо це випливають з почуття вартості людського життя…
          Життя, котре минає…
          Життя, за яке справедливий і добрий Бог дасть обіцяну нагороду всім своїм вірним слугам

          Отець Володимир Михайло Кусий, ЧСВВ

          Читай також

        • Ознаки зла
        • Священників УГКЦ Івана Левицького та Богдана Гелету звільнили з російського полону
        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
          • Оціни

            [ratemypost]