Багато християн вірять: якщо будемо жити так, як повинні, то зможемо уникнути страждань або, принаймні, звести їх до мінімуму.
Пов’язане з цим припущення полягає в тому, що життя, так чи інакше, неминуче стане позитивним. Це сумний оптимізм, який проявляється в таких кліше, як «Немає лиха без добра» або «Найбільша темрява перед світанком». Один мій друг називає це «філософією маленької сирітки Енні»: «Сонце зійде завтра».
Біблія пропонує інший підхід. Замість того, щоб запевняти, що життя буде вільне від страждань, Святе Письмо обіцяє страждання.
Апостол Павло, наприклад, стверджує у 8-му розділі Послання до Римлян, що страждання є частиною життя віруючої людини. Він каже, що нині несе в собі страждання: «Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з’явитися» (Римлян 8,18), і ми стогнемо в них: «Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла» (Римлян 8, 23). Навіть творіння (частиною якого ми всі є) «підкорилося суєті» і перебуває в рабстві у тління: «Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих» (Римлян 8, 20-21).
Питання для віруючих полягає не в тому, чи будемо ми зазнавати біль. Це ― гарантовано. Питання в тому, як ми будемо переносити його. Чи принесемо Богові наші наповнені болем серця в ці моменти, чи навпаки, спробуємо впоратися з цим іншими способами?
Якщо ви перебуваєте поруч із кимось, хто переживає біль, прийміть підказку від Духа Божого: не намагайтеся пояснити все. Можливо, ви намагаєтеся пояснити те, що не має пояснення. Просто будьте з ними. Плачте разом із ними, якщо вони плачуть. І моліться разом із Духом за них.
Якщо переживаєте біль, принесіть його Богу. Віддайте його іншим людям. Вам важко зрозуміти, що «доброго» може бути від ваших страждань? Будьте чесні в цьому питанні.
Та, що б ви не робили, принесіть свої щирі жалі Тому, Хто їх розуміє. Якщо ви ― Боже дитя, то Він щось робить у вашому житті. Це включає в себе і моменти вашого болю. І хоча нам із вами хотілося б знати «причину», що стоїть за нашими нинішніми стражданнями, Бог, можливо, відкриє її тільки у вічності.
На цей момент вам потрібно триматися за характер Бога.
Сила для сьогоднішнього дня і світла надія для завтрашнього ― ось, що вам запропоновано. Коли ви нездатні відстежити Божу руку, ви все ж можете довіряти Божому серцю.
Не звертайтесь до християнства, тому що воно втішає. Не звертайтесь до християнства, тому що воно обнадіює. Не звертайтесь до християнства, тому що воно актуальне. Не звертайтесь до християнства, тому що воно звучить цікаво. А звертайтеся до християнства, тому що це істина.
Тільки Ісус каже: «Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши ― житиме» (Йоана 11:25).
Тільки Він здолав смерть. Тільки Він може «зробити все сумне неправдою» ― не тільки в цьому світі, але і в вашому житті.
