Що ми насправді знаємо про Святу Родину?

Читай також

  • Отець Михайло Станчишин: «Нам вельми бракує глибокої зустрічі з Христом у Різдві»
  • Де ти шукаєш цей Дім хліба – Вифлеєм?
  • #НазустрічРіздву. День 40. 24 грудня. Пастирі, які стали «Ангелами»
        • Що ми насправді знаємо про Святу Родину?

          Ісус був звичайною дитиною. І так – його пелюшки не пахли фіалками!

          Ми маємо дуже мало історичних даних про народження Ісуса (адже Євангелії дитинства – це переважно теологічні описи), а також відомостей про соціальне становище та багатство його батьків. Однак є достатньо інформації про тогочасні умови.

          Свята Родина не була особливо заможною. Бог не народився, коли були памперси, туалетний папір та дезодоранти, але в часи так би мовити гігієнічно аскетичні. Тому все, мабуть, було значно суворіше, ніж ми звикли думати про «народження Бога».

          Чи не могли Марія та Йосиф розраховувати на жодні «пом’якшувальні обставини» через те, що їхній Син був особливий?

          Зачаття Божого Сина було незвичним, але надалі все йшло так, як у випадку народження інших дітей. У цьому – також смирення Бога, що приходить у світ.

          Ісус був звичайною дитиною. І так – його пелюшки не пахли фіалками! І Свята Родина, яку часто ставлять за приклад християнським сім’ям, була простою звичною сім’єю, в якій зростав Ісус.

          Є проблема, як взоруватись на Святу Родину, особливо часто маргіналізується роль Святого Йосифа, який начебто швидко помер і не брав участі у вихованні Ісуса. Однак у перспективі Євангелія це не зовсім так, адже коли 12-річний Ісус губиться в храмі, Йосиф все ще живий. У той час дванадцятирічний хлопчина вже був майже чоловіком, переймаючи соціальні функції дорослого.

          Марія та Йосиф насправді героїчно приймають Божий виклик, виховуючи Сина Божого, не знаючи, що чекає їх попереду.

          Вони приймають Божу волю, роздумують над тим, що Бог хоче сказати в той чи інший спосіб. Саме це і є зразком для наслідування кожній сім’ї – бути відкритим до Божого голосу.

          Бути готовим прийняти запропонований Богом хід подій. Прийняти Йосиові “позашлюбну вагітність”, яка насправді була благодаттю Святого Духа, прийняти Марії цю звістку, не лякаючись за своє майбутнє.

          Багато апокрифічних історій намагаються додати якісь факти про життя святої Родини, однак у Євангелії саме це, найголовніше, ми знаходимо – взірець прийняття Божої волі і покори.

          Адаптація Тетяни Трачук

           

          Читай також

        • Отець Михайло Станчишин: «Нам вельми бракує глибокої зустрічі з Христом у Різдві»
        • Де ти шукаєш цей Дім хліба – Вифлеєм?
        • #НазустрічРіздву. День 40. 24 грудня. Пастирі, які стали «Ангелами»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)