Біблії бувають різних розмірів, форматів, кольорів, навіть в різних перекладах, та вона все ще залишається головною Книгою для кожного християнина. Її називають по-різному: Святе Письмо, Книга книг, Слово Боже і, звичайно ж, Біблія. Звідки з’явилися такі назви і чому? Читайте далі.
Приблизно двадцять кілометрів на північ від міста Бейрут на узбережжі Середземного моря знаходиться невелике місто Джібел (нині арабське, а в минулому фінікійське). Євреї називали це портове місто – Гевал, а греки – Біблос. Фінікійці були першокласними купцями – посередниками між Грецією та Єгиптом. Через порт Біблос в Грецію доставлявся єгипетський папірус.
Згодом назва фінікійського порту набула загального значення і стала позначати в грецькій мові книгу. Таким чином, слово «біблос» (або «бібліон») перекладається як «книга». Множина від цього слова – Біблія – завжди пишеться з великої літери, перейшла в такій формі в усі нові європейські мови і вживається тільки до Святого Письма християн.
Слово «Біблія» давньогрецького походження. Мовою древніх греків «біблос» означало – «книги». У наш час ми називаємо цим словом одну певну книгу, що складається з декількох десятків окремих релігійних творів. Слово «Біблія» ми тому і пишемо з великої літери, що воно є власним ім’ям, назвою однієї певної книги.
Святе Письмо
Латинська фраза Biblia Sacra ( «священні книги») вперше виникла в середньовіччі. Англійською мовою, одна з перших (якщо не найперша), назва «The Holy Bible» ( «Свята Біблія») з’явилася в 1611 році на обкладинці «авторизованої версії», відомої як Біблія короля Якова. Слово «святий» або «священний» має кілька значень.
Коли Бог говорив з Мойсеєм біля палаючого куща, Він звелів йому зняти сандалі, бо той стояв на «святій землі» – землі, освяченій Божественною присутністю. Так як Бог святий, то слова, які Він вимовляє, також є священними. Таким же чином слова, які Бог дав Мойсею на горі Синай, також священні, як і всі слова, які Бог дав людству в Біблії. Оскільки Бог досконалий, його слова досконалі (Псалом 18: 8). Бог праведний і чистий, і таким є Його Слово (Псалом 18: 9).
Біблія також є священною, тому що була написана людьми, які перебували під керівництвом і впливом Святого Духа.
Інше значення слова «святий» є «відокремлений». Бог поставив народ Ізраїлю окремо від його сучасників, щоб бути «царством священників, народом святим» (Вихід 19: 6). Точно так само і християни стоять окремо від невіруючих, що ходять у темряві.
Цей аспект «відокремленої» святості відноситься і до Біблії, тому що ця книга відділена від решти книг. Це єдина книга, написана самим Богом, єдина книга, яка має силу звільняти людей (Івана 8:32), змінювати їх життя і робити їх мудрими (Пс. 18: 8), очищати їх і освячувати (Івана 17:17). Це єдина книга, яка дає життя, спокій і надію (Псалом 118: 50), і це – єдина книга, яка буде існувати вічно (Матвія 5:18).
Слово Боже
Біблія називається Словом Божим, бо її автори висловлювали не власну думку, а писали, натхненні Богом. Незважаючи на те, що Писання вийшло з-під пера звичайних людей, головним його Автором є Бог. Ось чому пророки починали свої пророцтва словами: «Так говорить Господь».
Слово натхненний Богом також вказує на те, що процесом написання Біблії керував Дух Святий. Він направляв авторів таким чином, щоб вони записували слова Божі. Ми не знаємо, як саме Бог керував процесом написання біблійних книг. Однак це не означає, що Бог буквально диктував Свої послання людям, який написав Біблію. Швидше, Святий Дух руками біблійних авторів записав в Біблії слова Самого Бога.
Християни вірять в безпомилковість і непогрішність Біблії, тому що її повноправним Автором є Бог. Оскільки Бог не може надихнути людину на брехню, Його Слово істинне і правдиве. У будь-якому літературному творі, написаному людиною, можуть бути помилки. Але Біблію не можна назвати звичайним людським витвором. Якщо Біблія натхненна Богом і написана під Його керівництвом, в ній не може бути помилок.
Сказане, однак, не означає, що переклади Біблії, якими ми сьогодні користуємося, абсолютно не містять помилок. Абсолютно непогрішимими були тільки оригінальні рукописи.
Адаптація Тетяни Трачук
