Те, чого ми не розуміємо про смирення Ісуса

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Те, чого ми не розуміємо про смирення Ісуса

          Ті, хто бачать в Ісусі тільки лагідного Агнця Божого, забувають, що Він також є Левом із коліна Юди. Коли Ісус сказав: «Я лагідний і смиренний серцем» (Матея 11:29), Він не мав на увазі, що Він м’який, боязкий або слабкий. Швидше за те, що Його сила перебуває під контролем.

          Смирення Христа багато говорить про Його неперевершену силу і неймовірну любов. Коли Ісус прийшов у цей світ в людському тілі, Він обмежив Свою силу ― силу, яка може створювати з нічого і повністю знищувати все що завгодно ― обрав милість і благодать. Коли Його спокушали, Він залишився безгрішним. Коли Його ображали, Він не мстив. Знаючи, що Його учні зрадять, Він омив їм ноги. Що потребує більшої сили, ніж залишити небесну славу і прийти на землю, щоб врятувати грішників, які цього не заслуговували?

          Звичайно, були моменти, коли Ісус виявляв гнів. Він дорікав фарисеям, перевернув столи тих, хто перетворив будинок Його Отця в місце торгівлі. Щоразу, коли ми бачимо, що Ісус відповідає з гнівом, це завжди праведний і доречний гнів.

          Ісус ― не пасивний учитель, недоторканний гуру або миролюбний хіпі. В Одкровенні 1: 12-18 ми читаємо: «Я обернувся – побачити, що то за голос, який говорив зо мною; і обернувшись, побачив сім золотих світильників, і посеред світильників – подібного до сина чоловічого, вдягненого в шату і підперезаного попід груди поясом золотим. Голова ж його і волосся білі, як вовна біла, як сніг; і очі його – як пломінь огню; і ноги його подібні до бронзи, ніби в горнилі розпалені; і голос його – як голос вод багатьох; і мав у правиці своїй сім зірок. З уст його меч двосічний гострий виходив; вид же його – як сонце, що сіяє в силі своїй. Коли я побачив його, впав до ніг його, як мертвий. А він поклав правицю свою на мене, кажучи до мене: «Не бійся: я – перший і останній, і живий; і стався мертвий, і от – я живий на віки вічні; і маю ключі смерти й аду».

          Цей образ змусив апостола Йоана впасти до ніг, як мертвий ― і ми повинні боятися і дивуватися тому, що такий великий і святий Бог віддав Своє життя за нас.

          Молитва: Господи, Ти Лев і Агнець: святий і смиренний, справедливий і милосердний. Дякую Тобі, що Ти піклуєшся про мене ― що Ти використовуєш Свою силу заради мого блага з милості. Я молюся в ім’я Ісуса. Амінь.

              «Применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я,». (Филип’ян 2: 7; 9).

          Переклад Наталії ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"