Коли подивимося на наші стосунки з іншими людьми, то зрозуміємо, що знаємо тих, які поруч. Ми зможемо охарактеризувати своїх рідних, друзів, маємо про них власний погляд.
Та впевнений, що бувають ситуації, коли відкриваємо людей по-новому. Зрештою, у деяких обставинах ми також відкриваємо себе по-новому, самі про себе, що навіть самі не підозрівали, які таланти чи темні сторони маємо. Спілкування з іншими ― це момент пізнання.
Те саме й у стосунках із Богом. Проблема в тому, що в нас склалося багато стереотипів про Бога. Хоча насправді Господь для нас – незбагненний. Його пізнати людським розумом ― неможливо.
Коли стаємо перед Богом в молитві, маємо сподіватися на те, що Він нас може відкрити по-новому, промовити в інший спосіб.
Тож, приходячи до Господа з тим досвідом, який маємо про Нього, з трепетом повинні відчувати, що Бог відкриє нам Себе нового. А Він ― незбагненний. І кожен із нас може по-новому Його відкривати, розуміти. Новизна з Божою любов’ю відкривається для нас, щоб нам відкрити щось нове.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
