Жертва Ісуса на хресті стала втіленням досконалого Божого плану. Пам’ятаємо, що саме в мить смерті відбувається дещо дивне – розривається навпіл завіса храму: «А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.»(Мк.15, 37-38).
Що символізувала завіса в храмі?
Перш за все, слід зрозуміти, що ж собою символізувала завіса в храмі.
У книзі Вихід 26 ми читаємо, як Бог дає Мойсеєві настанови про облаштування скинії. У віршах 31-36 є конкретне повчання щодо завіси:
“Зробиш завісу з блакиту й порфіри та кармазину й тонкого полотна, майстерного гаптаря роботи, з херувимами щоб зроблено було її. І повісиш її на чотирьох озолочених стовпах з акації, що матимуть золоті гачки й стоятимуть на чотирьох срібних підніжках. І повісиш завісу під запинками; туди, за завісу, досередини, внесеш кивот завіту; і завіса розділятиме вам святиню від “святая святих”. І покладеш віко на ковчег Свідоцтва в святилищі. Стіл же поставиш знадвору завіси, а світильник – проти стола, з полудневого боку храмини; стіл же поставиш на північному боці. Зробиш запону над входом до намету із блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи.”
Ми розуміємо, що завіса була зроблена особливо міцною і красивою. На відміну від сучасних, вона створена на століття, і її не так просто було зірвати. Тому коли ми думаємо про завісу в цьому контексті, не варто асоціювати її з тими сучасними образами, які маємо. Вона була міцною і сильною.
У тих же віршах читаємо, для чого була потрібна завіса: «І повісиш завісу під запинками; туди, за завісу, досередини, внесеш кивот завіту; і завіса розділятиме вам святиню від “святая святих”».
Роль завіси була відокремити Святая Святих від святилища. Вона служила дверима до місця, де був присутнім Святий Дух.
У Старому Завіті слава Божа перебувала в самому Святому місці. А первосвященики були єдиними, кому дозволялося і то тільки раз на рік входити туди (Євр.9, 7).
Слава Божа залишалася всередині того місця, прихованого завісою. Вона відділяла людину від Бога в тому сенсі, що закривала Божу славу і не дозволяла людям бачити її.
Однак відкуплення Христа все змінило:
«А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;» (Мт.27, 50-51).
Що це означає для нас?
Вільний і необмежений доступ до Бога-Отця через Христа
Христос сказав, що Він – єдиний шлях до Отця, і завіса, розірвана надвоє, є доказом цього.
Завіса приховувала Божу присутність від нас. Жертва Христа дозволила нам увійти в Божу присутність.
Можливість побачити Божу славу, явлену по всій землі
Небеса проголошують славу Божу, як і всі творіння.
Тоді, коли Христос прийшов, Боже світло зійшло на нас. Ісая 60, 1 говорить нам, що ми повинні сяяти, бо слава Божа була відкрита нам Христом: «Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою!».
Ми повинні шукати Бога і сяяти для нього, особливо там, де найгірша темрява.
Впевненість в тому, що все це стало можливим завдяки Божій благодаті у Христі
Нам кажуть, що завіса в храмі розірвалася надвоє від верху до низу. Ніхто не бачив, як це сталося, і більше того, вона перебувала настільки високо, що ні одна людина не змогла б розірвати її на частини, як шматок тонкої тканини.
Це сталося через те, що місія Христа була завершена.
Божа благодать дозволила людству побачити Його славу і отримати можливість стати Його дітьми, через Ісуса Христа, Його Єдинородного Сина.
Все це відбулося лише з Божої благодаті.
Адаптація Тетяни Трачук
