Євангелист, про якого не написано нічого в Євангеліях. Це ― святий Марко. Він був молодим чоловіком, який, поки Ісуса арештували, втік із Оливкового саду. Чому тоді він писав про цей досить компрометуючий факт?
Знаємо, що св. Марко не був апостолом чи учнем Ісуса. То що відомо про нього?
Ми нічого не дізнаємось з Євангелія. Можливо, за винятком одного винятку… Однак ми впевнені, що вперше у Святому Письмі ця особа фігурує в Діях апостолів, коли Петро, звільнившись із в’язниці, пішов до дому Марії, матері Йоана, званого Марком.
Ймовірно, саме там Ісус зібрав Тайну вечерю, і цей будинок згодом став місцем зустрічі християн, будинком молитви. Тому Марко міг бути свідком Тайної вечері.
Один виняток, коли згадано Марка в Євангеліях ― це про голого молодого чоловіка з Оливкового саду?
Так. Можна припустити, що коли апостоли виходили на Оливну гору з Ісусом, Марко пішов за ними. Сцена, де нападники хочуть схопити молодого чоловіка, одягненого лише в простирадло, а він тікає голий, навіть непристойно і абсолютно не відповідає драмі захоплення Ісуса.
Якщо Марко включив у свою Євангелію таку трагікомічну сцену, це означає, що вона була важливою для нього. Деякі богослови та бібліїсти кажуть, що, можливо, Марко тут підписався ― підтведив: “Я був там”.
Люди часто запитують, звідки євангелісти знають, як Ісус молився в Оливковому саду, коли вони спали. Переглядаючи цей уривок, я приходжу до висновку, що Марко чув цю молитву власними вухами.
Чи знаємо, що сталося з Марком після смерті та воскресіння Ісуса?
Знову Марко з’явився лише в Діях Апостолів. Коли святі Павло і Варнава вирушили в свою першу місіонерську подорож із сирійської Антіохії, св. Лука у 13-му розділі Діяння Апостолів пише, що Варнава взяв допомогу Йоана, і, мабуть, це стосується Йоана Марка. Однак цей помічник швидко від’єднався від них.
На початку другої місіонерської подорожі Павло та Варнава сперечалися про Йоана. Варнава хотів взяти його зі собою, ймовірно, тому, що він був його двоюрідним братом. З іншого боку, Павло вважав, що оскільки Марко не витримав вперше, він не придатний для євангелістичної роботи.
Марко знову з’явився в листах Петра та Павла, ймовірно, написаних із Риму. І Петро у своєму Першому Листі вітає християн від імені Марка, а Павло в Листі до Колоссян і до Филип’ян надсилає вітання від Марка. Тож, очевидно, Павло і Марко зустрілися в Римі.
Ім’я Марко могло бути для лише прізвиськом?
Святий Лука представляє його спершу як Йоана. Це єврейське ім’я. Марко ― латинське ім’я. Я ще не розгадав цю головоломку, але факт полягає в тому, що в різних провінціях того часу євреї іноді брали два імені, друге з яких було, наприклад, римське чи грецьке. Це ім’я могло б також вчепитися в нього пізніше, коли він став відомою фігурою серед римлян, але у нас немає 100% доказів цього.
Текст Євангелія від Марка виділяється на фоні інших: воно коротке, стисле і написане простою мовою. З чого це випливає?
В Євангелії від св. Марка, дуже мало слів Ісуса, але багато описів Його діяльності та чудес. Ці описи набагато ширші, ніж описи Матея чи Луки. Вони, звичайно, схожі, тому що Лука використав текст Марка, але важливо, що описи деяких чудес дуже детальні.
Ці ситуації завжди пов’язані з присутністю Петра. Святий Юстин писав, наприклад, що Євангеліє св. Марка ― це насправді «щоденник» св. Петра. Він “продиктував” Маркові. Як своєму учневі, а потім секретареві, те, що він найбільше пережив.
У Євангелії від св. Марка про месіанську ідентичність Ісуса є його чудеса. Першими адресантами цього Євангелія були римляни, яких навчав св. Петро. Однак вони надавали великого значення силі та авторитету. Тож Марко показав їм, що Ісус творить чудеса за межами людських можливостей, таких як зупинення бурі чи вигнання демонів.
Чи це не надто поверхове уявлення про Спасителя?
Ні, тому що ми також маємо багато дискусій Ісуса в цьому Євангелії, особливо з фарисеями та книжниками, а також деякі вказівки апостолам про їхню місію. Факт ― вони написані “на хлопський розум” ― “повинні робити те і те”, кілька речень і цього достатньо.
Так само короткі описи про муки, смерть та воскресіння Ісуса. У цьому Євангелії Христос є революційним учителем, який підірвав деякі звичаї, пов’язані зі законами суботи та ритуальною чистотою. Марко показав новизну Його вчення.
Для римлян було важливо, щоб Ісус в дискусіях із фарисеями був блискучим і глибоким, а також показав велику силу у творенні чудес. Крім того, Він в Євангелії св. Марка значно емоційніший. Ми бачимо багато Христових почуттів. Важливо також, що лише в кінці з’являється визнання віри: «Цей чоловік був Сином Божим» і хто це говорить? Римський сотник. Це було ідеальною відправною точкою для Марка: “Віру в Ісуса визнав один із вас”.
Що відомо про останні роки св. Марка?
Існують легенди, і на їх основі можна лише припустити, що після смерті Петра і Павла, після переслідувань у Римі, Марко покинув це місто і поїхав до Олександрії, де зазнав мученицької смерті.
Ми не знаємо, чи це правда. У нас немає доказів «за» або «проти». Це лише легенди, записані в апокрифах або спогади пізніших письменників.
