В п’ятницю по 2-й неділі після Зіслання Святого Духа в УГКЦ урочисто святкується і вшановується Найсвятіше Серце Христове – вмістилище Божої любові. Зазвичай це свято, як і випадку з святкуванням Пресвятої Євхаристії, переноситься на неділю. На Галичині, де широко розповсюджений культ Христового Серця відбуваються відпусти, зокрема останніми роками знаним є село Боянець (Жовківський р-н); іншим місцем культу Христового Серця є також місто Жовква.
Власне, роздумаємо над таємницею Божого Серця у світлі духовності св. Альфонса.
Святого Альфонса можна сміливо віднести до одного з найбільш знаних почитателів Найсвятішого Серця Господа Ісуса. В 1764 році, коли вже був єпископом запропонував службу Христового Серця, написав дев’ятницю до Серця Ісуса (1758), яка була видана 800 разів!
Святий говорить про любов Серця Христового до нас і про любов належну йому від нас. Згадує про терпіння Серця Божого від грішників і про потребу надолуження за гріхи. Найревніший Вчитель провадить посилену боротьбу з янсеністами, котрі заперечували культ Христового Серця.
1. Формування серця Альфонса на взір Серця Ісуса
Любов до Спасителя розвивалася у Альфонса від дитинства. Найперше батьки, потім духовні провідники (особливо Тома Фалькоя) влили в серце Альфонса любов до Серця Ісуса. Не можна не згадати і святих: Філіпа Нері і Терезу Авільську, які своєю кордоцентричною духовністю вплинули на Альфонса.
2. Проблематика культу Божого Серця Ісуса в творах св. Альфонса
Найперше це такі праці як «Приготування на смерть», «Відвідини Пресвятої Євхаристії» (слід сказати, що святий Альфонс у цьому творі тісно поєднував культ Пресв. Євхаристії з культом Христового Серця), «Дев’ятницю до Серця Ісуса».
3. «Дев’ятницю до Серця Ісуса»
Написана в костелі сестер кларисок з Нола і опублікована у 1758 році. На той час святому було вже 62 роки! У вступі автор каже: «Набожністю понад усі набожності є любов до Ісуса Христа, у поєднанні з розважанням любові, якою нас полюбив і тепер любить Наймиліший Відкупитель». Набожність до Серця Ісуса, святий Альфонс розуміє не інакше як «виявом любові Господу гідному любові».
Альфонс розуміє Серце Ісуса як:
– Серце Ісуса і любов. Воно само у собі є гідне любові; перше нас полюбило; прагне нашої любові;
– Серце Ісуса і гріх. Воно було за нас смутком наповнене; воно є повне милосердя і ласкавості для нас; воно є повне щедрості для нас;
– Серце Ісуса і його делікатність і лагідність відносно людей. Воно вміє бути вдячним; воно витерпіло багато погорди; воно є завжди вірне.
Розважаючи над усім вище сказаним, видається що в навчанні на тему Серця Христового Святий Редемпторист не каже речей нових, які не були б уже унаявлені у теології духовності. Однак варто зауважити його вклад у скріпленні культу і почуттів до Христового Серця.
Серце Ісуса, вчини наші серця, згідно Серця Твого!
Під час підготовки допису використані матеріали: о. П. Хила і о. А. Косла (редемптористи) – «Cвятий Альфонс – великий почитатель і пропагатор культу Найсвятішого Серця Ісуса».
