Чи ти пізнаєш Ісуса Христа, чи роздумуєш над Його чеснотами?
Фаустина пише (Щ. 758), що Ісус дав їй пізнати глибінь Своєї тихості і покори…
Без цих чеснот не можемо подобатися Ісусові Христові; маємо духовно працювати над їх стяжанням.
Божий погляд у нашу душу завжди сповнений незбагненної любові. Багато хто думає, що Бог не сприймає мене, бо я грішник, та це далеко не так. Бог ненавидить гріх і це Його ображає, але нас любить, незалежно від нашого духовного статусу. Хоча Йому дуже подобається, якщо ми маємо чесноти і наші (героїчні) зусилля на дорозі Божій. Це те що притягає Бога. Тому в нашому духовному житті маємо дбати (принаймні!) про звичайні чесноти: чистоту, покору, лагідність, умертвлення, тощо. А хто відчуває, що досягнув певного рівня духовної досконалості, – може дбати і про героїчні чесноти, “хоч назовні це буде річ цілком звичайна, але різний спосіб якого досягає тільки Господнє око”, – стверджує св. Сестра Фаустина.
Це речі чисто духовні, тому зрозуміти їх під силу лише духовній людині. Сама Фаустина пише, що мусить вживати такі слова, якими зовсім незадоволена, оскільки не відповідають дійсності.
Отже, наслідуймо чесноти Серця Ісусового і дбаймо, щоб уподібнюватися до Ісуса Христа.
Отець Назарій ЛАНЬКО, Одеський екзархат УГКЦ
