Йосиф Махлюф народився 7 травня 1828 року в Бекка-Гафра у малому селі розташованому у горах Лівану. Був сином убогого селянина. У 1851 році вступив до маронітських антоніанів (мароніти – це одна із східних католицьких церков, – прим. авт.). Перебував спочатку в монастирі Майфук, а потім в Анная в монастирі св. Марона.
Складаючи монаші обіти, взяв собі ім’я святого Шарбеля, мученика з Едеси. У 1859 році отримав священничі свячення. Повернувся до монастиря святого Марона і перебував там протягом 16 років. У 1875 році за дозволом настоятеля подався до гірської пустельні. Провів у ній 23 роки, які наповнив працями, умертвленнями і контемпляціями Пресвятої Євхаристії. Помер 24 грудня 1898 року. В скорому часі оточено його почитанням як святого, а слава його чуд була відома в усій околиці. До гробу Шарбеля спішили не тільки християни, а й мусульмани. Тіло святого збереглося нетлінним. Шарбеля беатифікував 1965 р. Папа Павло VI; той самий Папа прилічив бл. Шарбеля до грона святих 1977 року.
Відомий вислів святого Шарбеля:
“Диявол ніколи не приходить під своєю правдивою постаттю ані не спокушає нас, як бридка істота, добре знає, що нам подобається і що нас притягує. Шепоче тобі до вуха, те що любиш слухати, показує те, на що любиш дивитися, дає речі, які любиш дотикати і кормить тебе тим, що найбільше тобі смакує”.
Молімося
Боже, Ти покликав святого Шарбеля, пресвітера щоб у самотності пустельної посвяти провадив духовну боротьбу і наповнив його великою побожністю. Вчини, просимо, щоб ми наслідуючи Страсті Господа, стали учасниками Його Царства, котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог через усі віки віків. Амінь.
