Астрологи стверджують, що долі людей і цілих народів зумовлені розташуванням зірок. Які ці долі – можна з’ясувати за допомогою ретельного дослідження гороскопів.
Астрологія – давня „наука”. Як така вона виникла в Єгипті і Вавилоні. У той період астрологія займалася головним чином передбаченням стихійних лих і майбутнього цілих народів. Ця, одна з перших форм астрології, була тісно пов’язана з поклонінням до зірок. Із зірками „радилися” і вважали, що вони володіють владою над людиною, оскільки вважалось, що зірки були богами. Старий Завіт містить безліч свідоцтв поклоніння світилам. За часів розділених царств Ізраїль перейняв в язичників практику астрології.
Остаточне падіння Ізраїльського царства було безпосередньо пов’язане із залученням народу до язичества і, зокрема, в астрологічне поклоніння світилам: «І залишили всі заповіді Господа Бога свого, і зробили собі відлиті зображення двох тельців, і влаштували діброву, і поклонялися усьому воїнству небесному, і служили Ваалу, і проводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили, і чародіяли, і віддалися тому, щоб робити неугодне в очах Господа і прогнівляти Його. І прогнівався Господь сильно на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не залишилося нікого, крім одного коліна Іудиного. І Іуда також не дотримувався заповідей Господа Бога свого, і чинив за звичаями ізраїльтян, як чинили вони. І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, й упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжників, і нарешті відкинув їх від лиця Свого. Ізраїльтяни відокремилися від дому Давида і поставили царем Ієровоама, сина Наватового; і відвернув Ієровоам ізраїльтян від Господа, і втягнув їх у великий гріх» (2Царів 17:16-21).
Одним з найбільш шанованих астрологічних божеств, у жертву якому приносили людей, був Молох (Молех, Мілхом, Малхам). Він втілював собою Сонце, і поклонялися йому, спалюючи живих дітей.
Поклоніння Молохові і Рефану, або Сатурну, засуджується в книзі “Діяннях Св. Апостолів” (7:43): «Ви прийняли скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, зроблені вами, щоб поклонятися їм; Я переселю вас аж за Вавилон”».
Коли з’являлися богобоязливі царі, такі як Йосія, вони боролися з проявами язичества і астрології. Декілька астрологічних божеств згадуються і в наступному місці: «І повелів цар Хелкії первосвященикові та іншим священикам, які стояли на сторожі біля порогу, винести з храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти і для всього воїнства небесного, і спалив їх за Єрусалимом у долині Кедрон, і повелів порох їх віднести у Вефиль. І відставив жерців, яких поставили царі юдейські, щоб звершувати куріння на висотах у містах юдейських і околицях Єрусалима, – і які кадили Ваалу, сонцю, і місяцю, і сузір’ям, і всьому воїнству небесному; і виніс Астарту з дому Господнього за Єрусалим до потоку Кедрону, і спалив її біля потоку Кедрону, і стер її на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнонародний; і зруйнував доми блудилищні, які були при храмі Господньому, де жінки ткали одяг для Астарти» (2Царів 23:4-7).
У Старому Завіті близько ста разів згадується про поширене в Ізраїлі поклоніння Ваалу. Ваал був божеством Фінікії Сонця. Ізраїльтяни так далеко зайшли в своєму віровідступництві, що побудували храм Сонця (Ваала) і перед входом до Дому Господнього встановили статуї коней і колісниць, посвячених Сонцю. Сирофінікійське поклоніння світилам, коли Сонцю і Місяцю поклонялися, називаючи їх Ваалом і Астартою, як носіям чоловічої і жіночої природних сил, було в чистому вигляді поклонінням світилам… Зіркам поклонялися як владикам і правителям підмісячного світу. Фіміам курили не лише Сонцю і Місяцю, але і знакам Зодіаку, і всьому воїнству небесному, тобто всім зіркам. Старозавітні пророки одностайно засуджували поклоніння світилам. Єремія відкидав служіння „богині неба” – Місяцю (Єр. 7:18; 44:17-25).
Він пророкував про Божий суд, який відбудеться над Ізраїлем через його астрологічне ідолопоклонство (Єр. 19:13). Порочність такого служіння полягала не лише в ідолопоклонництві, але і в прагненні передбачити майбутнє. Єремія попереджає: «У той час, – говорить Господь, – викинуть кістки царів Іуди, і кістки князів його, і кістки священиків, і кістки пророків, і кістки жителів Єрусалима із гробів їхніх; і розкидають їх перед сонцем і місяцем і перед усім воїнством небесним, яких вони любили і яким служили і слідом яких ходили, яких шукали і яким поклонялися; не приберуть їх і не поховають: вони будуть гноєм на землі» (Єр. 8:1,2).
Бог засуджував участь Ізраїлю в занятті астрологією, оскільки це було залученням до світу окультних релігій. Ізраїлю заборонялося брати участь в яких би то не було окультних діях, що мають на своїй меті передбачення майбутнього: «Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці: не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; будь непорочним перед Господом Богом твоїм» (Втор. 18:9-13).
Пророк Ісая особливо осміював астрологів. Вони говорили цареві, що Ізраїльське царство не впаде, тоді як Ісая стверджував зворотне. У цьому класичному протиріччі між гороскопами і божественним одкровенням пророк заявляє: «І прийде на тебе біда: ти не дізнаєшся, звідки вона підніметься; і нападе на тебе біда, якої ти не в силах будеш відвернути, і раптово прийде на тебе згуба, про яку ти і не думаєш. Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш. Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою. Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, – не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього. Такими стали для тебе ті, з якими ти трудилася, з якими вела торгівлю від юности твоєї. Кожен побрів у свій бік; ніхто не рятує тебе» (Іс. 47:11-15).
Вороже ставлення старозавітних пророків до астрології ґрунтувалося на двох фактах:
- астрологія була однією з форм багатобожжя і вела до поклоніння світилам.
- вона була окультною практикою, яка була заборонена Мойсеєм; євреям, якщо їм потрібно було про що-небудь взнати, слід було запитувати Бога Ізраїля, а не зірки. У біблійному розумінні поклоніння і залежність від яких-небудь створених Богом сил є образою Бога-Творця. Людина покликана поклонятися Творцеві, а не Його творінню.
Довгий час астрологія використовувалася головним чином для передбачення доль царств і народів, до тих пір, поки вона не була повернена до Греції Олександром Великим після його завойовних походів. Вчені розуми Греції незабаром перетворили астрологію на “науку”, що застосовувалася до кожної людини. Провідну роль у цьому перетворенні зіграв Птолемей (130 р. до Р.Х.).
У своєму «Четверокнижжі» він зв’язує знаки Зодіаку, положення Сонця, Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурну з датою народження людини. Вважалося, що, знаючи точний час народження людини, можна передбачити її майбутнє.
Рання Церква ставилася до астрології настільки ж вороже, як і Старий Завіт. У «Дідахе», церковному керівництві кінця першого – початку другого століття, ми знаходимо наступне запобігання: «Дитя моє, не май справи з ознаками, оскільки вони ведуть до ідолопоклонства; ні з чародієм, ні з астрологом, ні з магом, і не випробовуй бажання бачити їх, оскільки всі вони породжують ідолопоклонство».
На Лаодікійському соборі в 345 р. н.е. (канон 36) астрологія була заборонена, а астрологи відлучені від Церкви. Відомим борцем з астрологією був св. Августин, хоча до свого навернення він сам вірив у неї. У пізнє середньовіччя до астрології повернулася минула пошана. У епоху Відродження астрологія знов увійшла до практики і в правителів, і в простого люду. Астрономія і астрологія сприймалися тоді як єдина “наука”.
Нищівного удару астрології завдали відкриття Коперника. Астрологічна теорія Птолемея будувалася на тому припущенні, що Земля є центром Всесвіту. Птолемей вважав, що Сонце, Місяць і п’ять планет обертаються довкола Землі і, фокусуючи на ній свої “сили”, визначають долю кожної людини.
Взнавши, що Земля – всього лише одна з декількох планет, що обертаються довкола Сонця, люди стали ставитися до астрології як до забобону. У той же час, зазнавши серйозного занепаду за часів раннього християнства і підйому сучасної науки, вона знов знайшла силу в двадцятому столітті. У кінці дев’ятнадцятого століття в результаті занепаду християнства виник духовний вакуум, який став поступово заповнюватися різними окультними вченнями, такими як теософія і антропософія. Відродилася також і астрологія.
