19 серпня Церква святкує Преображення ГНІХ. У народі це свято називають «Спас». Цього дня християни приносять до храму плоди, щоб там їх освятити. Про те, звідки пішла така традиція, та про духовне значення свята розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Преосвященний владико, який духовний зміст свята Преображення ГНІХ?
У всьому Новому Заповіті в різні моменти земного життя Ісуса Христа здебільшого показувалася Його людська природа, від народження у Вифлеємі аж до смерті на хресті. Попри це, у деяких епізодах Ісусового життя ми бачимо, як проявляється Його божественна природа. Саме таким епізодом є преображення. Ця подія відбулася незадовго перед Його страстями. Господь тим самим прагнув показати своїм учням власне божество, щоб скріпити їх: коли настануть Його страждання, щоб вони побачили в Ньому Бога. Момент Преображення показує божественність Христа.
Подібно як у нашому житті, ми, люди, встаємо і падаємо, однак у певні моменти свого життя ми також переживаємо преображення. Глибокий досвід Бога, преображення самого себе. Тоді ми відчуваємо, наскільки покликані до святого і праведного життя. Так, як тоді Христос показав своє божество, так само і тепер у нашому житті Бог показує дуже часто нашу святість і переміну в тих чи інших життєвих обставинах.
У цьому святі помітний зв’язок Старого із Новим Заповітами…
Гадаю, місцем зустрічі обох Заповітів є особа Івана Предтечі. Перехід Старого Заповіту в Новий є невловимим для нашого розуміння. Однак момент Преображення являє союз обох Заповітів. Бо поруч із Ісусом Христом, який преображається, ми бачимо двох праведників Старого Заповіту – Мойсея, законодавця, та Іллю, пророка. Вони, хоч і мали у своєму житті велике покликання від Господа, але й мали свої гріхи та падіння. Ще поруч із Христом були постаті трьох апостолів із Нового Заповіту – Петра, Якова та Івана. Вони стали свідками Його преображення, а після цього стали свідками Його терпіння. Тут ідеться також і про всю Церкву, її багатогранність, неповторність. Коли поглянути на кожного учасника преображення (Ісус Христос, Мойсей, Ілля, Яків, Іван, Петро), то вони всі були різними. Це ще раз нам доводить, що кожен із нас має різне покликання, однак наші справи та обов’язки – те, що від нас очікує Бог. І місце кожного з нас є місцем, де Бог хоче, щоб ми Йому служили.
Чи правильно називати це свято Спасом?
У нашому народі часто відбувалася інкультуризація свят. Це свято ми святкуємо саме тоді, коли дозрівають плоди. У цей період Христос, як Спаситель, нам являється. Він той, який показується в преображенні як Бог, який прийшов освятити і спасти людину.
Які плоди потрібно приносити до храму для освячення?
Ще в IV столітті християни продовжували традицію «обраного народу». Вони приносили перші плоди до храму для благословення. У ті часи існували спеціальні чини та молитви, які читалися задля освячення плодів. Тоді християни приносили зернові культури та виноград. У нас дещо інші плоди приносять для освячення. Але не має значення, що ви принесете до храму. Має значення те, що ми приносимо перші плоди Богові на знак вдячності, що Він їх нам дає.
Розмовляла Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ
