Історія із записок священника

Читай також

  • Ознакою доброї молитви є те, що ми маємо в нашому серці благоговійні почуття до Бога
  • 14 серпня – Перенесення Дерева Чесного Хреста і пам’ять святих мучеників Макавеїв 
  • Досконалість: 13 серпня
        • Історія із записок священника

          Сьогодні зі мною стався дивовижний випадок. За вчорашнім дзвінком зранку зібрався причащати бабусю на квартирі. Всупереч своїм звичаям час призначив трохи пізніше: на 8.30.

          У продавця свічкової крамниці уточнив адресу: будинок, в якому раніше був телеграф. При виході з храму відчув якесь легке хвилювання, навіть на ходу помолився: “Дай, Господи, щоб все було благополучно, пристойно”. Про себе посміхнувся – чому прийшло таке слово “пристойно”?!

          Знову супроти своєї звички, звіряючи номер будинку з вказаним у записці, не зателефонував, щоб уточнити адресу, а тільки номер квартири подивився.

          Відчинив літній чоловік. Дивиться на мене здивовано. Питаю:

          “Бабуся чекає? Готувалася?”

          – “Так, так, вже сама туди проситься!” І показує пальцем в стелю.

          Виводить з іншої кімнати стареньку з двома ключками.

          “До тебе з церкви прийшли!” – кричить.

          Вона, не почувши:

          “Що? Якесь начальство прийшло?”

          Кажу їй на вушко:

          “Священик прийшов!”

          Вона ахає захоплено і вдячно:

          “Як же ти мене знайшов – то!”

          Їй 93, окуляри близько +10, одне вухо схоже на махрову троянду, кровить (мабуть, онко). Але свідомість і пам’ять міцні.

          Молимося, на сповідь прошу сина вийти в коридор.

          Звичайне для її ровесниць непросте і багатостраждальне життя, але немає ні образ, ні докорів.

          “А я завжди з Богом! І зараз з Богом!”

          Понишпоривши під подушкою, дістає і обціловує розп’яття.

          Причастив. Все пристойно.

          Син зайшов і привітати маму з причастям: обійняв, поцілував.

          Дякують мені, а я кажу:

          “Тобі спасибі, за матусю потурбувався, священика запросив…”

          Виявляється не запрошував.

          Повернувшись в храм, дізнаюся, що я помилився адресою. Мене чекали зовсім в іншому будинку, на іншій стороні вулиці. Чекала парафіянка, яку причащаємо під час кожного посту майже 10 років.

          А в слугині Божої Матері тільки номер квартири збігся, та син ось якось вчасно прийшов провідати…

          Із записок священника

          Читай також

        • Ознакою доброї молитви є те, що ми маємо в нашому серці благоговійні почуття до Бога
        • 14 серпня – Перенесення Дерева Чесного Хреста і пам’ять святих мучеників Макавеїв 
        • Досконалість: 13 серпня
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Leave a Comment