“Величаємо тебе, Ісусе Царю, що сидиш на престолі Божества, і всесвітнє славимо володіння твоє…
Під твоїм володінням, Христе, завжди хоронені, стоїмо на твоїй службі, визнаючи тебе Князем і повелителем нашим, та вшановуємо твого Намісника, якого Ти на землі поставив Верховним Пастирем у твоєму царстві!..”
Сьогодні празник Христа Царя. Це свято було установлене Папою Пієм XI 11 грудня 1925 року енциклікою “Quas Primas”. До УГКЦ цей празник прийшов завдяки отцям василіянам, котрі ввели у свій часослов навіть окрему службу цього свята; хоча варто зазначити що на сьогодні не в усіх греко-католицьких парафіях воно святкується.
Цією енциклікою намісник Христовий пригадав тодішньому світому хто є його Цар: “Саме тому, що сучасні суспільства ігнорують Бога, вони стають жертвами «князя цього світу» – сатани, який за всяку ціну прагне зайняти місце Христа і очікує у своїй гордині, що люди йому служитимуть”.
Слово Боже на урочистість Ісуса Христа Короля Всесвіту (Лк 23,35-43) закликає до вибору по чиїй стороні стояти: по стороні Христа – Царя світла і правди, любові і милосердя чи по стороні диявола, сатани – князя темряви і брехні, грошолюбства і марнославства. У світлі сьогоднішнього свята не варто забувати про це що нашим єдиним Царем є Ісус Христос! Бо князь світу цього робить все, щоб люди забули про Христа Царя. Нехай наші вчинки свідчать про нашу приналежність до Ісуса Христа, а не сатани.
Сатана скаженіє, бо бачить що в нього виривають душі, тому через постійний зв’язок з Богом, усі свої духовні труди спрямуймо на взір сестри Фаустини, задля поєднання грішних душ із Богом. Свята Сестра Фаустина Ковальська була покликана в особливіший спосіб до проголошення таємниці Божого милосердя. Одного разу, як про це вона пише у своєму Щоденнику (359), у неї з’явилися думки – чи все це про що вона пише про Боже милосердя не є брехнею і тоді Ісус їй відповів: Все, що говориш про мою Доброту, є правдою і немає достатніх слів щоб прославити Мою доброту. Це говорить про те, що ми ніколи до кінця не зрозуміємо Божих таємниць, тільки віра і життя згідно віри є лаксумовим папірцем за яким можна визначити у якому ми царсті: Христа чи сатани. З одного боку (тобто царства тьми) завжди можна перейти (навернутися) до царства Христа; однак, біймося зрадити Христа якщо ми є по Його стороні, як казав св. Іван Золотоустий: “Люблю Христа, і ніколи не перестану любити…Але боюся щоб не образити Того, що люблю”.
