Людям притаманно скаржитися на той безлад і насилля, що процвітають у світі. Дехто з гнівом запитує у вірних, чому «начебто благий і людинолюбний» Бог допускає стільки зла у світі. Дехто з вірних намагається пояснити… і тут, як правило, з’являється кілька варіантів пояснень:
- «На все воля Божа, і не наша справа пояснювати і, тим більше, піддавати оцінці Божі допуски-вчинки». Як можна здогадатися, така відповідь сильно обурює оточуючих і викликає незгоду з їхнього боку.
- «Бог не створював зла, а зло прийшло внаслідок відступу людей від Бога, їх гріхопадіння». Загалом, правильна відповідь, втім, як і перший варіант, проте на таке пояснення люди часто висувають цілком типовий контраргумент: а чому Бог не припинить зло? Чи Він просто не в силах це зробити? Це у свою чергу вимагає додаткових пояснень, з якими люди рідко погоджуються. Чому саме, поговоримо трохи далі.
- «Бог будь-яке зло перетворює на благо». Теж цілком вірна відповідь, з якою зазвичай більшість людей теж не згодна. Їх неприйняття можна зрозуміти: мало хто хоче страждати для того, щоб у підсумку отримати благо. Благо, між іншим, ще невідомо яке.
Перш, ніж озвучити четвертий, як на нашу думку, найкращий варіант відповіді, скажемо кілька слів, чому перші три варіанти відповідей не дають такого позитивного ефекту, як від них очікують отримати вірні у спробах пояснити оточуючим чому все ж таки благий і людинолюбний Господь допускає стільки зла у світі. І в цьому нам допоможе, як не важко здогадатися, Біблія.
«Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вона вважає це безумством; і не може зрозуміти, тому що про це треба судити духовно. Духовний же судить про все, а про нього ніхто не може судити. Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг пояснити його? А ми маємо розум Христів» (1Кор. 2:14-16). Сторонній людині така відповідь може не сподобатися: адже виходить, що вона є якоюсь обмеженою і нетямущою людиною. Ще більше їй не сподобається той факт, що це є щирою правдою: «Хто гадає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати. Але хто любить Бога, тому дано знання від Нього» (1Кор. 8:2,3). А якщо людина нетямуща, як вона зможе зрозуміти? І тут самий момент озвучити четвертий варіант відповіді:
- Бог допускає зло, звісно, в обмеженій мірі, лише для того, щоб кожному з нас дати можливість покаятися: «Господь… довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння» (2Пет. 3:9).
Господь міг би відразу, в одну мить припинити, усунути все зло у світі, і так воно і буде, от тільки в людей не буде більше можливості покаятися у власних гріхах і примиритися з Богом.
Для сторонніх людей щойно написане виглядає повним абсурдом. «Для еллінів безумство» (1Кор. 1:23), – як зауважив з цього приводу апостол Павло. Безумство, якщо не розуміти, не визнавати, не відчувати, що ти сам в якійсь мірі є причиною зла в цьому світі. І, навпаки, суворою правдою, реальністю – коли це розумієш, визнаєш, відчуваєш.
А якщо справи в людини відбуваються саме так, тоді щойно наведені чотири відповіді вона не буде сприймати як сторонній глядач, якому насправді немає особливого діла до того, що коїться навколо неї. Зовсім ні, ці чотири відповіді вона буде сприймати як чотири фундаментальних принципи, на яких базуються наші стосунки з Богом.
- Бог суверенний і Він сам вирішує як варто чинити, а як ні.
- Люди внаслідок гріхопадіння відпали від Бога, і зло стало наслідком цього.
- Бог любить людей і дає кожному безліч шансів і можливостей, щоб покаятися і відновити зруйновані стосунки з Ним.
- І, як наслідок: «Тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28).
