«5 кроків до Різдва» із владикою Миколою Бичком: «Не змарнуймо цього часу!»

Читай також

  • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
  • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
  • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
        • «5 кроків до Різдва» із владикою Миколою Бичком: «Не змарнуймо цього часу!»

          28 листопада 2020 року владика Миколай Бичок, єпарх Мельбурський, розпочав цикл духовних роздумів для приготування до величного свята Різдва Христового «5 кроків до Різдва». Сьогодні маємо нагоду роздумати над поняттям «часу».

          Сьогодні ми робимо перший крок до Різдва Христового, який називається «Час». Євангелист Матей у 25 розділі подає притчу про десять дів. Одні мали лампи та олію до них, а інші мали лише лампи і забули взяти олію. Коли ж пішли купляти олію, то прийшов Жених; і замкнулися двері. Ісус у притчі називає їх мудрими та нерозумними дівами. Але ця притча має цікаве закінчення: «Чувайте, отже, бо не знаєте ні дня, ні години…»

          У 2016 році вийшла книга Бронні Вер, медсестри з Австралії, під назвою «П’ять найкращих жалів за помираючими». Саме вона записувала свідчення людей перед смертю. І всі вони, наче в один голос, говорили: «Шкода, що я витратив дорогоцінний час, жив чужим життям, багато працював, не мав достатньо часу для своєї родини та гнався за успіхом. Як шкода!»

          https://youtube.com/watch?v=LsSpyO7YmTc%3Frel%3D0%26showinfo%3D0

          Ми маємо у житті надзвичайно великий скарб, який, можливо, до кінця і не розуміємо. Це скарб, за який багато людей віддали б цілі свої статки. Хтось волів би отримати хоча б малу частку цього скарбу, щоб комусь сказати «Дякую» чи «Пробач». Хтось хотів би отримати хоча б частинку цього скарбу, щоб більше бути зі своєю сім’єю, чоловіком, дружиною чи дітьми. Багато хто хотів би його отримати, щоб піти до Святого Таїнства Сповіді та змінити своє життя. І цим скарбом ми називаємо Час, над яким ніхто не має влади.

          На жаль, люди усвідомлюють це лише перед смертю, розуміючи, що вже нічого не можна змінити. Бог дає всім цей скарб, і дає його однаково для всіх. Кожен із нас отримав однакову кількість годин впродовж дня чи тижня — 1440 хвилин у день та 168 годин у тиждень. Кожного ранку у нас є 86 400 секунд для того, щоб їх інвестувати у щось добре. Не змарнуймо цього часу!

          Ми розпочали час посту, у якому очікуємо на прихід Христа. Для цього Бог нам дає 40 днів, щоб приготувати свій «власний вертеп», яким є наша душа, щоб там народився Бог. Отож, проживімо ці дні, як мудрі діви, щоб із запаленими свічками віри зустріти прихід Христа.

          † Миколай Бичок,
          єпарх Мельбурнський

          Джерело: Синод Єпископів УГКЦ

          Читай також

        • «Усмішка української молоді є надією вашого народу», – брати Taize Блаженнішому Святославу
        • Презентація книги сестри Антонії Шелепило «Плани на завтра. Старий Завіт: Нові лінзи для Божого Слова»
        • Знову з’явилася можливість пройти курс «Документи Католицької Церкви про шлюб та сім’ю»
          • Оціни

            [ratemypost]