Сьогоднішній месидж нам від Ісуса: покайтеся, Боже Царство бизько

Читай також

  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
  • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
        • Сьогоднішній месидж нам від Ісуса: покайтеся, Боже Царство бизько

          Проповідь Ісуса, Його заклик до людей, яким Він починає проповідувати, дуже схожий до того, про що вже голосив Йоан Христитель, Предтеча Ісуса!


          Одне речення!
          Три слова:

          👉ПОКАЙТЕСЯ!
          👉БОЖЕ ЦАРСТВО
          👉БЛИЗЬКО

          Покаяння

          Що означає покаятися?
          Може, вибачитися і перепросити?
          ⁃ Не зовсім?
          Може, визнати помилку або навіть гріх?
          ⁃ Ну, не лише це!

          Покаятися, означає навернутися! Змінити спосіб життя! Стати іншим! Покаятися, означає у смиренні щоденно і щомиттєво усвідомлювати і визнавати, що те, яким я є, не відповідає правді про те ким я маю бути! Покаяння, це постійне прагнення стати кращим! Це постійни процес зміни (метаноя)!

          А ще, прийняття безпорадності у тій перманентній зміні, прийняттясвого власного безсилля і усвідомлення потреби Божої Благодаті!

          Покаяння – це постійне відчуття потреби Бога у своєму житті!

          Чи ми потребуємо Бога?
          Якого Бога ми потребуємо?!

          Може, «Бога – лікара», який би мав нас завжди лікувати?!
          Може, «Бога – тілоохоронця», який би мав нас від всіх і від всього охороняти?!

          Може, «Бога – банкіра», котрий мав би нам все щось давати?!
          У святі Об‘явлення, Бог об‘явив себе як Бог-Любов…

          Наше справжнє покаяння, справжня потреба Бога – це потреба Любові!
          Каятися, означає бути постійними жебраками Божого Милосердя!

          Отож, перше питання, відповідь на яке має дати собі кожен: «Якого Бога я потребую?

          Царство Боже

          Прихід Царства Божого це правда віри! Як ми розуміємо цю правду?
          Ми є створенні для вічності! У таїнстві Хрещення ми є відродженні для Вічности!!! Вічність це життя з Богом… Це перебування у його Любові!

          Кожна мить нашого життя дає нам можливість жити цим Царством Небесним. Кожного разу коли ми любимо, ми випереджуємотвічність і стаємо учасниками Божого Царства!

          У наших відправах, особливо в Божественній Літургії, чуємо цей виголос: «Благословенне Царство!» Для кожного з нас участь у Царстві Божому почалося тоді, коли нас хрестили в ім’я Пресвятої Тройці. Коли причащаємося, то знову приймаємо в себе Ісуса Христа. А де є Він, там є Його Царство. Можливість належати до Небесного Царства маємо в кожну мить нашого життя!

          Тож, друге запитання: чи є я учасником Божого Царства? Чи вчуся любити?!

          Близько

          Близько до нас Царство Боже!

          Близько Господь, він серця міць!

          Як шукати маю Бога, де Його знайти?

          Пошуки Бога та Його Царства перш за все потрібно спрямовувати вглиб свого серця. Саме туди перш за все приходить Царство Боже.

          Не десь тут… Десь там… Але в Нашому серці потрібно шукати Царства Божого. Туди воно приходить … непомітно!

          Не на святій землі, на всіх паломництвах, на всіх можливих реколекціях…

          Але перш за все у своєму серці! Бо якщо не матимемо Бога в серці, то і на святій землі його не знайдемо..

          І де свята вода теж не знайдемо…

          Якщо у нашому серці, не буде Царства Божого, то свята земля і свята вода зробить хіба в нас болото…

          Насправді, не треба більше нічого нового шукати…

          Все що Бог хотів об’явити людині, виявив свою любов через Ісуса Христа, зробив нас співучасниками свого Царства, показав в Ісусі як має жити людина…

          Знайшовши Ісуса..

          Треба почати вже нарешті жити ним і з ним! Бо ми так можемо шукати до кінця життя…

          Треба жити!

          Жити з Богом!

          Не просто рахуючи дні життя, але також задаватись питанням: а скільки життя в моїх днях?

          Тож третє питання?

          Чи живий я?

          А може, я просто живу без Бога, без Його любові!

          І тоді, я просто: живий мерлец?!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
        • «Пишучи вірш, молюся»: поезія семінариста про Україну, Бога та любов підкорила серця тисяч українців
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.