Петро і Павло – зрадники і грішники, які стали свідками ПРОЩЕННЯ

Читай також

  • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
  • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
  • У пошуках крихти надії
        • Петро і Павло – зрадники і грішники, які стали свідками ПРОЩЕННЯ

          Апостоли Петро і Павло були свідками ЖИТТЯ (не простого життя)

          Петро належав до тих учнів, яких Христос покликав першими, а Павло відзначався ревністю за передання предків.

          Незважаючи на це, вони робили великі помилки: Петро тричі відрікся Господа, а Павло переслідував першу спільноту Ісусових учнів. Обох здивували відверті запитання Учителя: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене більш, ніж оці?»; «Савле, Савле! Чого Мене переслідуєш?».

          Петро відчує великий біль з причини тих слів Ісуса, а Павло від них втратить тимчасово зір.

          Ісус кличе їх по-імені і ЗМІНЮЄ їхнє життя. І після тих усіх перипетій Він довіряє їм, отим двом розкаяним грішникам.

          Чому саме вони? Ці два зрадники і грішники?

          Може, тому, шоб і ми мали відвагу прийняти запрошення Ісуса змінити своє життя і не чутися негідними.

          Апостоли стали свідками ПРОЩЕННЯ (щоб і ми були жебраками Божого Милосердя)

          В своїх упадках Апостоли віднайшли силу милосердя Господа Бога, Який їх відродив. В Його прощенні вони знайшли мир та нестримну радість.

          Святі Петро та Павло, незважаючи на всі свої помилки та падіння, змогли подолати почуття вини за зраду й переслідування християн.

          Як важливо вміти простити самим собі!

          По-людськи вони програли.

          Але вони знайшли любов, яка є значно більшою від їхніх упадків, знайшли таке сильне прощення, яке спроможне вилікувати також і їхні почуття провини. Лише тоді, коли досвідчуємо Божого прощення, справді народжуємось вдруге.

          Саме від Святого Таїнства Сповіді розпочинаємо новий шлях і віднаходимо себе самих.

          Свідки ІСУСА

          Спаситель запитав в апостола Петра дуже чітко і конкретно: ким Він для нього є? (Це питання, насправді, звучить і для нас.)

          Петро називає Його Месією, тобто Тим, на Кого очікують. «Ісус – це не минуле, а теперішнє і майбутнє. Не далекий персонаж, якого лише пригадуємо, але Той, до Якого Петро звертається на «ти»: Ти – Христос.

          Святий Петро є свідком живого Ісуса, а бути Його свідком – означає жити історію любові разом із Ним.

          Таке свідчення,  народжується від особистої зустрічі з Христом. Тому Павло теж каже: «для мене життя – Христос»!

          Так хочеться сказати: «Jesus Christ, You Are My Life»!

          Отець Роман ДЕМУШ

          Читай також

        • Чи можна з позиції Церкви вважати тих, хто загинув за Україну, новомучениками?
        • Школа міжконфесійного діалогу «Зцілення ран війни: спільне завдання українських Церков»
        • У пошуках крихти надії
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.